ON DECONSTRUCTING MYTH. Алісія Гарріс

Алісія Гарріс

переклад Гаськи Шиян

ON DECONSTRUCTING MYTH:

 

Ти не мусиш бути Одісеєм
Не в своїй тарілці, дивак, очний нерв

Завжди націлений на тебе

 

Ти можеш вдавати крутого. Не тому,

Що народився із сторонньою допомогою

Уже знаючи все про те, як бути спритним.

А тому, що ти просто достатньо спритний, щоб бути вільним

І це все, що тобі потрібно

 

Ти не мусиш бути надлюдиною, чи

Субкультурою, саббуфером надто гучного сміху в бібліотеці

Ти відлякуєш білих усім цим своїм підґрунтям

Твій інстинкт надто основний, вимкни його. Ти просто надто голосний
Цього разу ти лише голосний достатньо, щоб бути почутим.

І може й я голосна, але так вже я говорю.

 

Ебонікою чи англійською

Бабуся вчила мене цієї мови

Повної кольору для кольорового народу

Повної фраз: «ти ж теж знаєш, що я маю на увазі,
Маленька дівчинко» і «Для обговоренння любові

Словник ніколи не знадобиться» – Паппап каже, я ніжний з тобою
Маєш капусту і я б

Могла сказати, що він має на увазі гроші,

Але це би було констатацією очевидного.

Підтекст ж такий: мені 90, і у мене ніколи не було достатку,

Але усе, що маю – твоє

 

Не бути міфом – означає бути значно менш небезпечним

Тонким папірцем, таким делікатним, як лебідь-оріґамі

Ти можеш бути невагомим. Не шкідливим.

Дозволю навіть сказати – сповненим сподівань і

Ти не мусиш бути Гераклом

Сила завжди спадкова
Син господаря і раба
Ти можеш бути сином літнього дня
Не надто гарячого, не надто холодного, лиш легіт і краса

Ти не мусиш бути Ніфертіті, чи Клеопатрою

Ти не англо-, але ти античний

І у тебе є мудрість і секрети

Але секрети лише маленькі як от:

Носити біле лише улітку

І йдеться не про те, як ви готуєте чай з льодом

І наносите лосьйон перед сном

А про те те, як чорні не здаються

Не тому, що незламні,

А тому, що вони чорна магія своїх матерів
Ти не мусиш бути магією
Божевільний Меланін, ліки божевільних чорних жінок

Хворим дітям не потрібні маги

Чи зброя небесних менестрелів,

Твій усміх несе в собі сонце сьогодні

І шириться сам собою сьогодні

 

Моя культура не жорстока, не ница

Не є усім чим не є. Не потребує пояснень

Чи вибачень.

Ісус можливо вимив мене на чисто

Але він ніколи не відчував потреби відмити мене до білосніжного

І він і я добре знаємо, що ніч не зла. Що

Темрява священна, що вона передувала світові

І тримала його у своїй матці. Чорний не завжди рана

Чи синець. Це також струп, який не пропускає інфекцію.

Це загрубіння, яке оточує і захищає.

Це пісня, коли ніхто не співає

Це танець, навіть під брязкіт ланцюгів.

Хоч Чорні тіла не були створені для ланцюгів

Вони були створені для благоговіння.

Т а й тіло не мусить бути незґрабним чи в стані війни

Чи сповнене благоговіння,
Не мусить піддаватись ударам увесь довбаний час

Ти можеш бути радістю, не будучи посміховиськом

Ти можеш бути сильним, не будучи під чиїмись ударами

Ти завжди це знав.

Ти не міф. Ти чоловік.
Артикуляція божественого,

Що його Бог стоячи навколішки виліпив з болота

Власними руками. Ти не міф.

Ти чоловік.

Сподіваюсь, одного дня вони це зрозуміють.

×