Гранада співає Вітмена. Наталі Гендал

Nathalie Handal
Granada Sings Whitman

By the river Genil
lovers sing what belong to the water,
a shoemaker sings the dream he had,
his helper the dream he didn’t,
a man sings to the woman
on the broken mattress,
death at midday sings,
on the banks of the Darro
a blind thief
collecting golden poplars sings,
and so does the crevice of quivers,
the saints flaming in la Sierra
and the men rehearsing a country.
They know nothing stays,
but when Whitman sings—
they allow his voice
to take them apart.

Наталі Гендал
Гранада співає Вітмена

Біля річки Хеніль
коханці співають пісні, що належать воді,
чоботар виспівує свою колишню мрію,
його помічник – мрію, якої не мав,
чоловік співає жінці
на розбитому матраці
смерть співа опівдні,
на берегах Дарро
сліпий злодій
вбирає шелест золотих тополь,
так само, як його вбирають тремтливі тріщини,
святі, які палають у Ла Сьєрра,
і люди, що відживлюють країну.
Вони знають: нічого не зупиняється,
але коли співає Вітмен –
вони дозволяють його голосові
заволодіти собою поодинці.

Переклад Ольги Крекотень

×