• 25 Серпень, 2018

#НовинкиДоBookForum | Видавництво Анетти Антоненко

Неймовірні книжкові новинки від Видавництва Анетти Антоненко, які побачать світ напередодні 25 Book Forum.

 

Усі вогні — вогонь | Хуліо КОРТАСАР

Збірник «Усі вогні – вогонь» справедливо вважається однією з взірцевих книжок малої прози видатного аргентинського письменника Хуліо Кортасара (1914–1984).

До цього видання, присвяченого пам’яті першого перекладача Хуліо Кортасара українською Юрка Покальчука (1941–2008), ввійшли п’ять перекладених ним і вперше випущених 1983 року видавництвом «Дніпро» оповідань у новій

редакції Сергія Борщевського. Спеціально для цієї книги Сергій Борщевський переклав три оповідання зі збірника «Усі вогні – вогонь», які відсутні у виданні 1983 року.

Хуліо Кортасар (1914-1984) – видатний аргентинський письменник ХХ століття, поряд із колумбійцем Габріелем Гарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варгасом Льйосою один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів – збірники оповідань «Поза часом», «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні –  вогонь», романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання».

Українською мовою виходили друком книга оповідань «Таємна зброя» («Дніпро», 1963), романи «Гра в класи» («Фоліо», 2008) та «Читанка для Мануеля» («Фоліо», 2009).


 Пасажир | Олег ДРАЧ

 

ВІД АВТОРА: “Цю книжку я писав уривками впродовж кількох років. То ж на початку це були лише діалоги. Потім з’явилося бачення літературного твору. В процесі роботи випростувалося розуміння форми, яку можна було б не тільки читати, а й грати в театрі. Драматургічна природа тут усе ще присутня в діалогах, і твір цей напевно колись іще знайде своє відлуння і на сцені або й кіноекрані”. О. Д.

Олег Драч – актор, режисер, педагог. У 1981р. закінчив Київський державний театральний інститут імені І. К. Карпенко-Карого (курс н. а. СРСР А. Є. Гашинського). Один із фундаторів Львівського театру ім. Леся Курбаса (1987р.), понад десять років – його провідний актор. У 1995-1996 р.р., працював у театрах of-of-Broadway «La Mama» та «Payers Forum» (Нью-Йорк, США).

 


САЛОМЕЯ | Оскар ВАЙЛД

 

Вайлд написав «Саломею» французькою, коли жив у Парижі взимку 1891 року. До постановки її почали готувати у Лондоні в червні 1892 року. Головну роль мала виконувати Божественна Сара – сорокасемирічна Сара Бернар. Однак цензура скасувала виставу на підставі того, що в ній було зображено біблійних персонажів, а це в англійському театрі було заборонено ще з XVI ст. Вайлд, певна річ, дуже обурився.

Заборона на показ вистави у Британії тривала аж до 1931 року. Тож уперше її поставили у Франції, в театрі «Евр», осередкові символізму, в Парижі 1896 року. Режисувати її взявся Люньє-по – поборник поетичного театру і керівник «Евру».

Сам Вайлд на той час уже був ув’язнений у Редінґській тюрмі за «особливо непристойну поведінку». Оскільки заборона вистави не поширювалася на публікацію тексту, Вайлд довірив переклад «Саломеї» на англійську своєму коханцю лорду Альфредові Дуґласу, а Обрі Бердслі узявся створити до неї візуальний ряд. Переклад автора не задовольнив, тож він допрацював його. А ілюстрації Бердслі теж не пройшли цензуру як надто непристойні для публікації. Відтак «Саломея» побачила світ спершу французькою (1893 рік), а потім англійською (1894 рік). Після Вайлдової смерті у 1900 році «Саломею» на теренах Європи спіткала неабияка популярність, а в 1905 Йоган Штраус написав за нею оперу.

В оформленні використано ілюстрації Обрі Бердслі.

Оскар ВАЙЛД  – видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст. За свою гомосексуальність зазнав дискримінації вікторіанським суспільством, через що змушений був покинути Батьківщину.

Найбільший успіх і визнання принесли Уайльду його п’єси, якими вступав у творче змагання з іншим англійським драматургом і майстром парадоксу — Бернардом Шоу.

×