• 06 Квітень, 2018

Перепрочитання: відомі мотиви у відомих книжках

Напередодні Великодня пропонуємо вам добірку книг, засновану на християнських мотивах,  яка допоможе переглянути звичне трактування біблійних текстів крізь призму літератури.

«Вільшаний король» | Мішель Турньє

«Видавництво Жупанського»

Назва «Вільшаний король» перегукується з германською міфологією і є глибоко символічною. Але сам роман наштовхує на думку про універсальний міф, а саме – міф про Людожера. Його головний герой Авель Тифож глибоко переконаний, що існує потаємна узгодженість між плином речей і його особистою долею. Він має в собі щось від чарівника й людожера, обидва ці образи глибоко притаманні французькому фольклору, а тому роман Турньє французькі критики вважають чи не найбільш значущим романом французької літератури ХХ ст.


«Ім’я Рози»| Умберто Еко

Видавництво «Фоліо»

 

 

Один з ключових образів роману — образ бібліотеки-лабіринту, і що може сим­волізувати складнощі пізнання істини. Ще модерністи і нищили, що світ — це книга, створена Богом, у «книзі книг» — Біблії – закодовані закономірності на­шого буття. Бібліотека, а ширше — книги, знання,— став у романі центром кон­флікту двох світоглядних позицій, які уособлюють Хорхе і Вільгельм. Доглядач фондів бібліотеки Хорхе вважає, що істину людина отримала з першими біблій­ними текстами, що поглиблення її неможливе, а будь-яка спроба призводить до руйнування істини, Священного писання, дає знання в руки тим, хто викори­стовує його на шкоду істині. Хорхе видає монахам книги, на свій розсуд вирі­шуючи, що шкідливе, а що ні. Бібліотека таким чином перетворюється не на книгосховище, а на «книгомогильник».

 «Коло шанувальників роману напрочуд широке це аматори детективного жанру і трилерів, професори літератури та історії, ентузіасти постмодерністської літератури, математики, лінгвісти і багато інших… Одне слово, скільки читачів має цей роман стільки й тлумачень. Адже, як говорить сам Еко, роман це машина для генерування інтерпретацій».

(з передмови до українського видання Мар’яни Прокопович)

«Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа»| Клайв Стейплз Льюїс

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»  

У виданні зібрано цикл з цикл із семи дитячих фентезійних книг, написаних Клайвом Стейплзом Льюїсом. В них розповідається про пригоди дітей у казковій країні під назвою Нарнія, де тварини можуть говорити, магія нікого не дивує, а добро бореться зі злом. Хроніки Нарнії вміщують багато натяків на християнські ідеї в доступному для юного читача вигляді. На додаток до християнських тем, Льюїс брав персонажів з грецької і римської міфології і традиційних британських та ірландських казок.


«Життя Пі»| Янн Мартель

«Видавництво Старого Лева»

«Оповідач у романі одночасно вивчає релігієзнавство та зоологію, маючи здатність розуміти як «фізику» світу, так і його метафізику. Ті, хто в нашому світі кричать про норми й правила, про величезну відмінність між світовими релігіями — брехуни, які перетворили релігію на культ і дотримання певних догм. Пісцин Молітор Патель — проти догм. Його спілкування з Богом (богами чи просто Найвищою Сутністю Всесвіту) — трансперсональне, особистісне, позбавлене ідеологічних заборон і перепон (він може піддавати критиці релігійні постулати, скажімо, не вірячи, що Бог міг відправити власного сина на смерть, оскільки така поведінка могла бути притаманна тільки людині, але не вищій».

 

(з рецензії Дмитра Дроздовського)

 

Майстер і Маргарита | Михайло Булгаков

Видавництво «Фоліо»  

 

У романі представлено чергування двох сюжетних ліній, що розвиваються паралельно одна одній. Події у першій частині відбуваються в Москві тридцятих років XX століття, друга є викладом подій Євангелія, а саме — тих його частин, що стосуються суду над Ісусом Христом і його страти.

Дія роману починається в один з травневих днів, коли двоє московських літератора — голова правління МАССОЛІТа Михайло Олександрович Берліоз і поет Іван Бездомний — під час прогулянки на Патріарших ставках зустрічають незнайомця, схожого на іноземця. Він долучається до розмови про Ісуса Христа, розповідає про своє перебування на балконі прокуратора Юдеї Понтія Пилата і передрікає, що Берліозові відріже голову «російська жінка, комсомолка». Літератори не знають, що перед ними Воланд — диявол, який прибув до радянської столиці зі своєю свитою — Фаготом-Коров’євим, Азазелло, котом Бегемотом і служницею Геллою.

 


Використані джерела:

Мішель Турньє. Вільшаний король

http://damar.ucoz.ru/publ/17-1-0-146

http://ae-lib.org.ua/texts/prokopovych__eko__ua.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/Хроніки_Нарнії

Боги й демони у житті Пі

×