• 25 Січень, 2018

Видавництво “Легенда”: “Проза в наш час є візитною карткою будь-якої національної літератури”

Форум видавців продовжує серію інтерв’ю із молодими книговидавцями. Про свою видавничу  мету та плани розповів  головний редактор видавництва «Легенда» Юрій Бедрик. Видавництво спеціалізується на сучасній українські прозі, зокрема, публікації романів та повістей. 

Яку мету ставить перед собою видавництво “Легенда”?

Вирівняти, наскільки це вдасться, баланс між перекладною та українською літературою на нашому книжковому ринку. А в ідеалі навіть похитнути його на користь вітчизняної. Адже наразі бачимо явну перевагу «зарубіжки». Це, звісно, плюс, що наші видавці масштабно і вчасно ознайомлюють читача з її новинками, однак потрібно, щоб у перспективі й іноземний перекладач міг потішити свого земляка творами нашої літератури. І для цього їх потрібно зробити відомими передусім в Україні.

Чому своєю нішею Ви обрали саме сучасну українську прозу?

Бо саме проза в наш час є основою і візитною карткою будь-якої національної літератури. І якщо ми хочемо донести до світу факт, що українська література існує, то мусимо привернути увагу до її основи. Нехай не ображаються поети й драматурги – я, зрештою, і сам не прозаїк (усміхається) – але найбільш перекладні й пропаговані в сучасному світі жанри – це таки проза.

Книги яких жанрів Ви видаєте? Які з них, на Ваш погляд, сьогодні потрібно розвивати більш активно?

Наш пріоритет – це великі форми: романи й повісті. А вже за конкретними жанрами видані «Легендою» твори можуть бути дуже різні. Серій авторської прози в нас три: Мислива (психологічно-філософська), Ефектна (гостросюжетна) й Барвиста (для підлітків).

А ось розвивати літературу ззовні – це звучить дещо неправильно. Насправді видавець, я вважаю, повинен розвивати читача, а не письменника. Усьому доброму, яскравому, що є в нашій літературі, варто допомогти вийти на люди. Ну, а вже власне розвиток літератури – це річ об’єктивна.

Чи співпрацює видавництво з молодими авторами?

Ми співпрацюємо з будь-якими сучасними українськими письменниками. Для нас немає значення, дебютанти це чи класики. Головне – мистецька якість і оригінальність їхніх творів. Зрештою, беручи текст у роботу, часто я взагалі не знаю ані віку, ані інших біографічних подробиць людини, яка його надіслала (усміхається).

Які з виданих “Легендою” книг отримали більшу популярність у Ваших читачів? Скільки книг, загалом, видали?

Наразі в нас вийшло три книжки, серед яких найбільшого попиту зажив психологічний роман «Травам не можна помирати» Степана Процюка – твір про дисидентство 1970-х. За його мотивами, до речі, вже зафільмовано короткометражку. Додаткових накладів жодної з книжок, природна річ, у нас іще не було, бо ж «Легенда» – видавництво нове. Перші тиражі – 1-2 тис. примірників.

Яким бачите свого ідеального читача/покупця?

Отут уже нехай мені заздрять. Бо цього читача я справді бачу, і зовсім не в переносному розумінні. Річ у тім, що «Легенда» є спорідненою з «Фонтаном казок» – видавництвом дитячої книжки – і часто я маю щастя перетинатися на різних літературних зустрічах саме з його юною аудиторією. А кому ж стати завтра ідеальним читачем і покупцем нашої дорослої книжки, як не сьогоднішньому читачеві нашої-таки дитячої? Цей читач – відкритий, готовий сприймати все цікаве та несподіване, і, що важливо, уже обізнаний із багатьма літературними іменами. Я страшенно йому симпатизую.

Які тенденції можете виділити у такій видавничій ніші як сучасна українська проза?

Схоже, сьогодні ми на порозі нової доби психологічного реалізму. Вже починає з’являтися пласт «літератури, що повернулася з війни», і думаю, що він буде великий. Нині країна, а отже, й культура, перебуває в тій ситуації, коли реальне життя проявляє сильніші людські переживання та емоції, ніж фантастичні жанри, котрі все ще за інерцією переважають у шухлядах (чи то пак на жорстких дисках) авторів.

Скажімо так, попереду в української літератури той період, коли не лише інші впливатимуть на неї, а й нарешті вона сама на себе – через свій внутрішній контекст.

Якими є найближчі плани видавництва “Легенда” та якими Ви бачите себе як видавці через 10 років?

У 2017 році ми фактично засвітили тільки Мисливу серію (окрім згаданої книжки Степана Процюка в ній побачив світ філософсько-фентезійний роман «Гра в життя» Олега Рибалки). Тобто найближчі наші кроки – це відкриття двох інших заявлених серій. Ефектна – стартує детективом Лесі Демської «Літо психіатра», після котрого у ній вийде містично-реалістичний роман Роксолани Сьоми «Світи суміжні». Барвиста серія – кумедною і водночас трішечки ліричною десятикласницькою повістю «Де ESC з моїх халеп?» Тетяни Стрижевської.

За 10 років, можливо, з’являться ще й інші серії. Поза сумнівом, буде відкрито чимало нових імен та нових сторін таланту тих прозаїків, котрих ми вже знаємо.

×