На імідж іншого

Антон Мартинов

видавець-мрійник, виконав свою мрію видати «Атлант розправив плечі»

Для мене Форум видавців — це можливість побачити зріз видавничого ринку, оцінити перспективи, зрозуміти, хто з колег рухається вперед, а хто ні. На такій великій події, як Форум, можна спостерігати два табори видавців. Перші — ті, хто, умовно кажучи, застиг у часі. Для них ринок майже завжди «падає», книжкова галузь занепадає, а «українці не читають книжок». Другі — це такі собі мрійники, адепти перемоги. Вони змінюються самі, змінюють цей ринок і мотивуються хай навіть маленькими кроками в розвитку. Ми вважаємо, що належимо до других.

Уперше із «Нашим форматом» я потрапив на Форум 2013 року. Тоді ми приїжджали маленькою командою з кількох людей. Утрьох-учотирьох робили все: привозили книжки, носили коробки, продавали, промували. Тоді асортимент був набагато менший. Зараз ситуація змінилася. Ми приїжджаємо великою командою з кількох десятків людей, а наші стенди вже просто перестають вміщати всі наші книжки. Надзвичайно приємно бачити, що така ж ситуація і в багатьох колег.

Звісно, книжковий бізнес — це такий самий бізнес, як інші, тому казати, що в нашій сфері немає конкуренції, було б нещиро. Але, треба визнати, він по-своєму особливий. У нашому бізнесі кожен працює на імідж іншого. Людина, яка захоплюється Ернестом Гемінґвеєм чи Кадзуо Ішіґуро, набагато ймовірніше наступного разу обере Насіма Талеба чи Річарда Фейнмана. І навпаки.

Тому коли на Форумі бачиш, що не лише «Наш формат» інтенсивно зростає, коли говориш із такими самими оптимістами, як ти сам, із тими, хто робить усе можливе, щоб книжкова галузь попри складнощі рухалася вперед, — це надзвичайно надихає.

 

×