На пульсі книжкового ринку

Олександр Красовицький
їздить по всій країні, але вже 28 років керує харківським видавництвом Фоліо


Не можу сказати, що Форум для мене — таке величезне свято. Це серйозна і наполеглива робота протягом року, як для видавців, так і для організаторів, це складний іспит. Я завжди готуюся до Форуму серйозно, а після нього, останнього вечора, спочатку розбираю помилки, а вже потім підраховую прибутки і відзначаю успіхи.

Думаю, так працює більшість видавців: не від Арсеналу до Форуму, а від першого дня після Форуму попереднього.

Усе-таки Львів без Форуму для мене неможливий, як і Форум без Львова.

Пам’ятаю, як років вісім тому я настрашив Ерленда Лу, поки ми з ним ішли через площу Ринок до «Криївки», і як він по буквах вимовляв «Слава Україні», а потім був вражений мішенями з портретами Сталіна.

Пам’ятаю шалені продажі «Танго смерті» Винничука і дискусію Яневського з В’ятровичем про Бандеру й УПА, яка не дійшла до бійки тільки завдяки модератору Єшкілєву.

Пам’ятаю навіть перші Форуми й вечірнє водіння кози то з Олександром Кривенком, то з Юрком Винничуком, то з Володимиром Цибульком.

Для мене Форум — це особистості. Майже п’ять годин автограф-сесії Віктора Ющенка. Мертва тиша під час виступу мудрого Володимира Горбуліна, коли той відповідає на запитання про гібридну війну. Черги до стенду під час зустрічей із Кшиштофом Зануссі. Спілкування старих львів’ян із Романом Іваничуком…

Форум дає можливість тримати руку на пульсі книжкового ринку, не тільки отримувати свій досвід, а й вивчати досвід колег. А для мене особисто — кожен рік закінчувати докладним розбором польотів з Олександрою Коваль наступного дня після Форуму.

×