В епіцентрі та близько нього

Ростислав Семків
критик значних об‘ємів, директор найгарячішого київського видавництва, експерт із класиків

Гарно приїхати на Форум, коли тільки початок першого дня. Більшість яток перед палацом Потоцьких поки що порожні. Учасники щойно починають завозити книжки. Хтось уже розклався, а інші тільки вносять пакунки в головну будівлю. Якщо наш стенд уже впорядковано, можна пройтися ще вільними від люду залами, привітатися з добрим десятком знайомих, які теж уже тут — усі в передчутті подальших кількох днів свята.

Так, свята. Книжкових виставок тепер значно більше, вони відбуваються дедалі частіше, але ми звикли бути тут. Звикли: знаємо, що буквально за кілька годин люди заповнять коридори Палацу мистецтв, заполонять двір перед ним і вулицю Коперника. Зрештою, увесь Львів буде пронизаний світлим струмом натхнення. Щороку Форум дає нам усім можливість пережити високу радість цікавого спілкування, максимально гостро усвідомити, яку потрібну справу роблять автори, видавці, організатори, якими вдячними є наші читачі — тут їх бачиш ближче, ніж деінде.

Чомусь особливо магнетичні ті кілька сходинок, що ведуть на галерею вздовж Палацу мистецтв. Якщо вранці першого дня зупинитися на них, озирнутися на площу перед входом і глибоко вдихнути повітря, відчуваєш якийсь незбагненний радісний трем. І розумієш: Форум почався, Форум знову залюднюється.

Однак варто лишень вийти за територію обох палаців, обійти її по периметру — і потрапляєш наче в зовсім інший світ, у надзвичайно затишні й тихі місцини, де пульс великої події майже нечутний. Опинишся біля бібліотеки Стефаника чи в спокійному сквері, де колись стояв пам’ятник давно забутому письменнику, — і вже бачиш Львів, а Львів бачить тебе. Тут його історія скрадається обережними кроками, дихає тисячами дивовижних сюжетів. Вони так добре вплітаються в сюжети нових і давніх книжок. Тут чарівно читати: ніщо й ніхто не заважатиме усамітненню та думкам. Тут можна поглинути щойно придбаний роман, переглянути двійко інших книжок, усе це доточити яскравими дрібками доброї поезії. І чудово при цьому знати, що ось, буквально за отим муром, за рядом старих будинків вирує Форум, там друзі й просто цікаві люди, до яких можеш повернутися щомиті. Важливо, щоб це свято тривало. Важливо, щоби було завжди з тобою.

×