Відповідь

Ірина Подоляк

народна депутатка, совість нації, коханка Львова

У 1994 році у Львові відбулася подія, що дала відлік «новому» місту і «новій» державі. Безсумнівно, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х зміна вектору України в напрямку «геть від Москви» кувалась у Львові. Демократичні мітинги, товариства української мови, нова хвиля замилування етнографізмом, повернення до «народництва» через реконструкцію звичаїв, фольклору, публічне і свобідне відновлення релігійних практик у «своїй» церкві, Товариство Лева, Студентське братство, жовто-синій прапор над ратушею, надривно-лікувальний «Вивих», який допомагав пережити травми розвалу радянської імперії через карнавал і виклик. У Львові стало більше озону, але за якийсь час п’янкий дух свободи зліз із зовнішніх риштувань і пішов углиб, у смисли. Що робити з цією свободою? Як із нею жити і для чого?

Відповідь дав перший Форум видавців у Львові 1994 року: слід читати, слід творити сучасну літературу, перекладати, переосмислювати класику, оновлювати бібліотеки, зважати на художників-ілюстраторів і шанувати читача, належно опрацьовуючи книгу. А для початку — бодай з’ясувати, хто такі видавці, скільки їх у нас є і що вони нам пропонують.

Відтоді Форум став і дотепер залишається першою та головною подією для Львова й України. Ба більше, проаналізувавши, можна стверджувати, що саме він був стартом розвитку креативних індустрій і кластерів — бо так є)

×