• 21 Вересень, 2019

Татопростір. Відверта розмова про відповідальне татівство

21 вересня у конференц-залі Палацу мистецтв троє татусів ділилися головними засадами успішного виховання дітей. Вадим Карп’як, Юрій Завадський та Юрко Прохасько, батьки, що за власної волі були у декретній відпустці. На цю ж тему Посольство Швеції презентувало у Києві на книжковому форумі фотовиставку «Шведські татусі».

Організатором події став фонд ООН у галузі народонаселення UNFPA та Посольство Швеції у Києві. Перший секретар посольства Швеції розповіла, що Швеція – перша країна, в якій у 1974 році започаткували практику декретної відпустки для обох батьків, а не лише для матусь. Саме там 29% татусів взяли  «на свої чоловічі плечі» виховання малят, натомість в Україні на такий вчинок наважується лише 3-4% чоловіків, пояснюється це тим, що вони вважають достатнім заробіток коштів, як внесок в сімейне життя.  

У холі Палацу мистецтв представлена виставка фотографій тат, які залишились зі своїми дітками більше, ніж на 6 місяців. Під час процесу створення світлин, організатори досліджували поведінку чоловіків, їх зміни та кількість набутого досвіду. До участі у проекті долучилися й українські татусі. Фотознімки Тараса Тополі та Тараса Степаненка з їхніми дітками також милує око на виставкових стінах. Метою виставки є бажання висвітлити питання гендерної рівності батьківства та його вплив на суспільство. Зі спостережень за цими сім’ями, психологи довели, що проводячи більше часу з дітьми – татусі стають здоровіші й щасливіші, а матусі мають можливість розвиватись.

З сучасних досліджень відомо, що в середньому жінка проводить з дітьми 49 годин на тиждень. Український телеведучий Вадим Карп’як розповідає, що в його сім’ї такого правила не дотримуються. «У спілкуванні з дітьми немає гендерних розподілень, — каже батько, — хто має час – той з дітьми й відпочиває». Вадим радить дослухатись до власних дітей, поважати їхню думку, та виконувати свої обіцянки, аби у сімейних стосунках панувала довіра. «Я намагаюся планувати свій час, аби обов’язково проводити його із дітьми», – зауважує чоловік. Телеведучий ділився досвідом, як важливо щоранку снідати разом, та щовечора бажати один одному гарних снів. Вадим Карп’як радить бути відвертими із дітьми, розповідати про свою роботу та справи, пояснювати чим живуть батьки. Дітям це цікаво!

Психіатр Юрко Прохасько займається батьківством тому, що йому це приносить задоволення. Попри те, як на це реагують інші. Конфлікт буде завжди. Коли батько співчутливий та турботливий – будуть нарікати, коли навпаки – жорстокий – теж будуть невдоволені. Все має бути в міру.

В свою чергу письменник Юрій Завадський розповідає про свої стосунки із доньками. «З першою донькою дружина більше часу проводила, а з другою я. Тоді я відчув із дитиною неймовірний контакт, особливо, коли годував її», – зазначає Юрій. У сім’ї письменника мати для дітей суворіша й розставляє родинні кордони, а батько навпаки – багато дозволяє. Зараз Юрій багато часу проводить зі старшою донькою. Розповідає, що вона не любить читати, натомість дуже полюбляє слухати людей й спілкуватися з ними. Тому тато ще змалечку бере її з собою на різноманітні творчі зустрічі з сучасними авторами.

Телеведучий Вадим Карп’як переконаний в тому, що перша причина декрету татусів – любов до своєї жінки. «Якщо ти її любиш, то даєш їй можливість розвиватися. Береш частину обов’язків, аби вона теж мала вільний час», – пояснює чоловік. Також журналіст пояснив чому сучасні дітлахи не квапляться брати книжки до рук: «Зараз малеча отримує дуже багато аудіо- та відеоінформації, і вони вже не можуть сприймати читання. В часи мого дитинства, я рідко дивився мультики, міг гратися з друзями, чи читати, — це були всі доступні мені розвари».  

Невдовзі, кажуть, читання прирівняється до носіння наручного годинника – для іміджу, чи обраних. Навіщо годинник, якщо можна дізнатись час на смартфоні? Так і читання. Наразі існує дуже багата електронних версій книг, чи взагалі її замінників. Тому, будь ласка, будьте відданими своєму паперовому другу, навчайте дітей любити книги й спілкуйтеся з ними частіше.

Текст — Ольга Клибанська

Світлин — Фотоагентство LUFA

×