Коли я міркую про чотири дні BookForum і місяці підготовки до нього, то відчуваю суміш радості, хвилювання і причетності до великої справи.
Я з тих, хто виріс, відвідуючи Форум Видавців – спершу з батьками, а потім і самостійно, коли вже стала студенткою. Саме на цьому фестивалі одинадцять років тому вперше відчула себе справжньою письменницею, презентуючи свій дебютний роман. Це фестиваль завше був і є для мене неодмінною складовою осені – прекрасною книжковою традицією, яка відбувається з року в рік. Місцем натхнення та зустрічей з дорогими людьми.
І ось, на тридцять третьому BookForum сталося моє «вперше» в ролі членкині Стратегічної ради і кураторки кластеру «Фантастична розмова».
Фестиваль було організовано ГО «Форум видавців» за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Флагманські події»
На початку цього шляху і перших обговорень я відчувала неймовірне хвилювання і, визнаю, острах. Так, я видаю свої книги одинадцять років, відвідую книжкові заходи та різноманітні фестивалі, маю уявлення про те, яким має бути хороший фестиваль для автора. Але бути гостем і організатором – це все ж різні речі і зовсім інший рівень відповідальності. Тому на початку я відчувала острах, а зараз же – велике задоволення від пережитої пригоди. Не шкодую ні на мить, що погодилася стати її частинкою.
Ярина Каторож, кураторка кластеру “Фантастична розмова”
Програма
Кластер фантастики – це, певною мірою, виклик. З одного боку – один із наймасовіших і найпопулярніших жанрів. З іншого – часто недооцінений в плані серйозності і глибини. Саме тому, обдумуючи програму, я намагалась орієнтуватись на два пункти: різноманітність та причетність. Ми поговорили про фентезі різних видів, науково-фантастичні передбачення майбутнього, темні історії та багато іншого – але всюди торкалися «відповідальності літератури», ключової теми цьогорічного BookForum. Осмислювали те, як фантастичні твори відіграють роль призми для роздумів про історичне минуле; про те, як змінюються сенси наших творів у нових перевиданнях; про владу перекладачів над тим, який текст читатимуть люди, та інше. Мали онлайн-захід із іноземною авторкою готичної прози – нідерланкою Йоганною ван Веен, зустріч з якою блискуче провела Ірина Грабовська. Я неймовірно вдячна усім модераторам та модераторкам за те, що «відчули» ритм і глибину тем. Я вдячна кожному учаснику та учасниці за те, що ділилися своїми думками.
Попри усю серйозність, я бачила, як багато м’якості й гумору було навіть під час найскладніших дискусій – і це працювало так приємно-терапевтично. Я не можу виділити, які зустрічі з учасниками вважаю успішнішими, ніж інші – бо вони всі пройшли на високому рівні. Майже всюди був аншлаг, глядачі ставили питання, давали коментарі.
Був один захід, за який я хвилювалася – Ніч Меча і Магії. Така собі таємна вечірка з учасниками кластеру, потрапити на яку можна було, пройшовши магічний квест у рамках BookForum. Я дякую усім чудовим видавцям, які погодилися взяти в ньому участь (учасники квесту збирали магічні печатки на стендах видавців у Палаці Мистецтв та автографи авторів-фантастів). І неймовірно вдячна усім сміливцям, які цей квест пройшли! Те, чи пройде його запланована кількість людей, було загадкою й для мене – але коли на початку Ночі Меча й Магії я побачила повну залу, то видихнула від полегшення й радості.
Звісно, я підозрюю, що багато хто прийшов побачити на власні очі Меч Нарсіл, який позичив мені Володимир Кузнєцов.
І всі разом ми створили таку необхідну Магію.
За допомогу з формуванням програми я вдячна авторкам проєкту Фантастичні Talk(s): Дарії Піскозуб, Ірині Грабовській, Наталії Матолінець, Світлані Тараторіній та Наталії Довгопол. Це прекрасні люди, які допомогли не просто вдосконалити концепцію кожного заходу, а й ділилися контактами авторів, яких я не мала. Під час тривалого планування важливо почуватися не самотньою.
Атмосфера
Уже минуло кілька днів після Форуму, а люди досі пишуть «дякую, що влаштували для нас свято!».
А ми старалися. Мені дуже подобається, як гудів Львів у дні фестивалю. І подобається, що Порохова вежа, яка була локацією фантастичного кластеру, нагадувала чарівний замок, де цілими днями говорили про магію, дива і мандрівки зірками. Усе це стало можливим завдяки кільком факторам: злагодженій роботі команди, ентузіазму спікерів та активній авдиторії.
На запрошення до дискусій учасники кластеру реагували так, що я навіть трішки відчувала себе книжковим Святим Миколаєм, який роздає подарунки. Я майже не отримала відмов, а всі, хто погодився, були налаштовані на справжнє свято. Варто відзначити, що приїзд та участь наших спікерів стали можливими завдяки «Українському культурному фонду» та іншим нашим партнерам.
Я бачила, як «летить» інформація про BookForum і його фантастичні події різними спільнотами у соцмережах – і раділа кожній згадці про нас. Підтримка спрацювала – коли почався фестиваль, любителів фантастики потягнуло до Порохової вежі так, як тягне металеві кульки до магніту. Було дуже добре бачити повні зали і те, як сяють очі в людей, які змогли розслабитись і послухати-погомоніти про книжки.
Такі розмови потрібні завжди, а надто у темні й складні часи.
Ярина Каторож з Мечем Нарсіл
Команда
Направду, якщо говорити про процес підготовки та те, як працювала команда BookForum під час самого фестивалю – то я ні на мить не відчувала, наче маю бути в чомусь сама. Мені допомагали і відповідали на всі запитання, будь-які несправності чи неточності миттєво виправлялися. Дякую Остапові Сливинському та Ользі Мовчан за сприяння в найсміливіших задумах. Тетяні Пилипець за те, що завжди віриш в мене. Членам Стратегічної ради і кураторам інших кластерів за міцну синергію. Дарці Гринько, Ангеліні Махнюк, Соломії Садовій, Анастасії Сумцовій, Христині Ільчишин, Наталі Палльоній та усім іншим членам команди BookForum – дякую, що витримали мільйон моїх питань та ідей! Я знаю, це було непросто, бо що-що, а фантазувати я вмію.
Ліна Чайка і волонтери, які чергували у Пороховій вежі – ви не мусили носити всі мої декоративні гілки і свічки купу разів з поверху на поверх, як не мусили ділитися піцою. Але ви все це робили – і тому назавжди опинилися в моєму серденьку!
Дякую усім прекрасним людям, з якими ми перетнулися під час організації 33 BookForum – поруч з вами я підросла, зміцніла і ще сильніше тепер вірю в дива.
Мій ноутбук і речі в кімнаті ще довгий час будуть в золотих крапельках від фарби, якою вкривала декоративні гілки, якими ми прикрасили локацію. Але я певна, що, навіть, коли вони позникають – не зникнуть гарні спогади й емоції.
Фестиваль було організовано ГО «Форум видавців» за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Флагманські події», Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради.