На 33-му Lviv BookForum представники видавничої сфери зібралися на подію «Перша книжка: лотерея чи результат системної роботи?» Модераторка розмови, операційна директорка школи письма «Літосвіта» Ірина Осипчук, запросила до розмови літературну менторку та викладачку Марію Титаренко, редакторку видавництва «Лабораторія» Дзвінку Завалій, співзасновницю видавництва «Віхола» Ілону Замоцну та автора дебютного роману Олександра Лопушанського. Учасники обговорили типові помилки початківців, правила відбору рукописів та межі авторського контролю.
Чому рукописи відсіюють на старті: жанри, ніші та аудиторія
Шлях багатьох авторів починається зі спроби знайти контакт із видавцем. Проте часто перші кроки супроводжуються базовими прорахунками. Марія Титаренко звернула увагу на те, що автори нерідко не орієнтуються в ринку, куди намагаються потрапити:
«Іноді ідея не відповідає обраному жанру… Не розуміють нішу, в якій пишуть. Я часто питаю: „Добре, хочете ось таке, а що з подібного ви взагалі читаєте?“ У відповідь — тиша. Яких авторів знаєте, який світовий контекст? Сам собі пишу — ось із чим я стикаюся найчастіше».
Редакторка «Лабораторії» Дзвінка Завалій зазначила, що видавництво отримує сотні пропозицій через сайт (за останні роки їх надійшло понад 1700), тож редактори змушені застосовувати фільтри. Першим ситом стає відповідність видавничому профілю: якщо редакція не видає поезію, такий текст відсіють одразу. Далі оцінюють синопсис, і лише за збігу тематики та вдалої структури фахівці переходять до читання самого файлу.
Синопсис — це не анотація: як автор презентує свій задум
Співзасновниця «Віхоли» Ілона Замоцна підкреслила різницю між анотацією для читача та документом для видавництва. За її словами, синопсис покликаний показати історію цілком:
«Синопсис — це те, чим ви маєте продати свою книжку. Я була дуже здивована, коли хтось із авторів сказав: „Я ж не можу розкривати фінал у синопсисі“. Тоді як ми приймемо рішення? Пишіть, чим усе завершиться. Анотація лише створює інтригу для полиці, а синопсис демонструє всю історію».
Крім того, видавці застерегли від подання синопсисів без наявності самого тексту. Для художньої прози неможливо укласти договір на рівні задуму, оскільки головну роль відіграють авторський голос, робота з діалогами та розгортання характерів персонажів.
Олександр Лопушанський, чий роман пройшов відбір під час пітчингу, поділився власним досвідом тривалого доопрацювання чернетки. Він зауважив, що початківцям варто бути готовими до серйозного редагування і не сприймати вказівки на недоліки як особисту образу. Вчасна порада куратора чи редактора допомагає перетворити сирий задум на зрілий твір.
Обкладинка і назва: де завершується бачення автора
Окрему дискусію викликало питання маркетингу та оформлення видання. Досить часто автори прагнуть самостійно диктувати вибір ілюстрацій або наполягають на первинній назві.
Ілона Замоцна зазначила, що успіх книжки формується на етапі її позиціонування:
«Ми вкрай рідко погоджуємося на авторську назву й пропонуємо свою, бо знаємо, що краще приверне увагу покупця. Маркетинг починається не з реклами в соцмережах, а з того, як книжка названа і як виглядає її обкладинка. Тут варто довіряти експертності команди».
Дзвінка Завалій розповіла більше про те, як відбувається робота над обкладинкою в «Лабораторії»: автор заповнює детальний бриф щодо настрою та образів, проте фінальне художнє рішення ухвалюють спільно з відділом продажу та художнім редактором, щоб оформлення дійсно працювало в книгарнях.
Самвидав чи видавництво
На тлі розвитку соцмереж чимало авторів розмірковують про самостійний випуск книжок. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що самвидав залишає авторові весь прибуток, проте вимагає колосальних витрат сил і часу.
Видавництво бере на себе професійну верстку, коректуру, юридичні питання, зв’язок із мережами та логістику. За словами Марії Титаренко, інституційна підтримка відкриває авторові доступ до фахової спільноти, книжкових ярмарків і подання видань на літературні премії.
На завершення розмови гості спробували дати власне визначення успішному старту. Для когось це комерційні тиражі, проте спікери погодилися: головний успіх першої книжки полягає в тому, щоб вихід рукопису додав авторові віри у власні сили та став початком довгого шляху в літературі.
Повний запис розмови дивіться на нашому YouTube-каналі ГО «Форум Видавців».
33 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Флагманські події”, Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Вхід на всі події є вільним і безоплатним.