Фестиваль було організовано ГО «Форум видавців» за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Флагманські події», Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради.
Як пройшов 33-й BookForum і професійний кластер
10–13 вересня у Львові відбувся 33-й Львівський міжнародний BookForum. Протягом чотирьох днів на фестивалі відбулося близько 300 подій на 30 локаціях, які відвідали близько 15 тисяч людей — без урахування відвідувачів книжкового ярмарку. Участь у фестивалі взяли українські та іноземні автори, видавці, перекладачі, журналісти, історики та інші представники книжкової галузі.
Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль координувала професійний кластер у межах BookForum. У межах кластеру відбулося 20 професійних заходів, які об’єднали письменників, видавців, представників державних і культурних інституцій, політиків та інших фахівців книжкової галузі.
Програма дала можливість подивитися на українське книговидання з різних сторін. Учасники говорили про поточний стан книжкового ринку, державну підтримку галузі та міжнародну допомогу українським видавцям, читацькі практики, вихід українських книжок на міжнародні ринки, освіту та нові професії у книжковій сфері, роботу з авторами, права на переклад, книжковий маркетинг, штучний інтелект та перспективи розвитку ринку.
«Нам з колегами з УІК вдалося створити потужну і збалансовану професійну програму. Це стало можливим завдяки підтримці та активній взаємодії з чудовими партнерами: ГО “Форум видавців”, Razom for Ukraine, Гете інститутом, Літосвітою, Megogo Books, Культурними Силами, Читомо, Українською видавничою асоціацією та багатьма експертами. Події були настільки цікавими і важливими, що відвідувачі, завітавши на одну подію, залишалася з нами три дні поспіль. Інтенсивність потоку фахової інформації була такою, що тепер треба буде ще кілька тижнів прослуховувати записи і обирати звідти найцінніше для подальної діяльності.
Я хотіла б особливо виділити розмову з директоркою польської “Універсальної фундації читання” Марією Дескур, яка ініціює і успішно втілює різні проєкти з популяризації читання, залучаючи до цього все більше людей. Ми домовилися про активну співпрацю. А я подумаю про те, щоб про кожну подію кластера написати детальніше, бо всі вони того вартують», — зазначила директорка Українського інституту книги та кураторка Професійного кластера Олександра Коваль.
Стійкість книжкової галузі та державна підтримка
Однією з наскрізних тем професійного кластеру стала стійкість книжкової сфери в умовах повномасштабної війни. Українська книжкова галузь продовжує працювати в умовах значних викликів. росія завдає ударів по книжковій інфраструктурі, знищуючи наклади, склади, офіси, друкарні та книгарні. Тому професійна розмова сьогодні стосується не лише того, як реагувати на вже завдані втрати, а й того, як шукати системні рішення та створювати механізми, які допоможуть галузі зберігати спроможність працювати надалі.
«Книговидання і книгорозповсюдження в Україні — це не просто бізнес. Це так чи інакше інструмент формування української культури, а в конкретних геополітичних обставинах, в яких зараз є Україна, це елемент безпеки для країни. Культурна політика — це інструмент національної безпеки», — зазначив Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо», під час круглого столу «Як рятувати, стабілізувати і розвивати книжкову сферу. Секція І. Державна підтримка книжкової галузі: плани на 2027».
Окремо обговорили програму «Тисячовесна»: наразі книжки ще не включені до програми, однак держава планує розширити її дію на книжкову продукцію. Учасники обговорили, як саме може працювати цей механізм та що він означатиме для видавців і читачів. Як підсумувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль: «”Тисячовесна” для мене — це про авторів».
Важливою була розмова за участі президентки Міжнародної асоціації видавців (IPA) Ґванци Джобави, президентки Федерації Європейських видавців (FEP) Соні Драґи і директорки з європейських та міжнародних питань Біржової асоціації німецької книжкової торгівлі (Börsenverein des Deutschen Buchhandels) Джессіки Зенґер.
За їхніми словами, міжнародна спільнота поінформована про випробування, які доводиться долати українським видавцям, книгарям і друкарям, про втрати, яких завдає російська агресія, і що вони готові ставити питання перед учасниками своїх асоціацій щодо можливої допомоги. Пролунала пропозиція, щоб Українська видавнича асоціація склала конкретний перелік того, чим іноземні видавці можуть допомогти постраждалим українським колегам. Принагідно дякуємо очільникові УВА Артемові Біденку, який частково профінансував приїзд до Львова однієї іноземної спікерки.
Українська книжка на міжнародних ринках
Окремий блок розмов стосувався міжнародного напрямку. У межах подій йшлося про українську книжку в Польщі, вихід на англомовний та німецькомовний ринки, продаж авторських прав, роботу з міжнародними агентами та іноземними видавцями, переклади й культурну дипломатію.
Під час розмови «Польська книжка в Україні, українська у Польщі — пропорції знання і визнання». Презентація наступного етапу Chapter Ukraine» Остап Сливинський, Олена Руда, Олена Одинока та Кшиштоф Чижевський обговорили взаємну присутність книжок на ринках двох країн і подальший розвиток проєкту Chapter Ukraine. Модерувала розмову Анастасія Герасимова. Подія відбулася за партнерства з Читомо та Craft. Тему польського досвіду продовжили під час розмови «Читання для демократії. Досвід програм з промоції читання в Польщі» з Марією Дескур, директоркою «Універсальної фундації читання». Подію модерувала Олександра Коваль.
Окрім того, говорили і про присутність української літератури на англомовному книжковому ринку — це стало темою розмови «Чому українська література малопомітна на англомовному ринку». У ній взяли участь літературні агентки Емма Шеркліф та Йоганнес Ліхтман, а модерувала розмову Тетяна Нестерчук. Подію організували у співпраці з Razom for Ukraine.
Говорячи про те, як українській книжці пробитися до англомовного читача, Йоганнес Ліхтман наголосив на важливості якісної підготовки матеріалів: «Звичайно, необхідно мати сильний голос, коли ми говоримо про перекладну літературу… Поняття голосу — це дуже важливо. І саме це приваблює американського видавця». Він також додав, що критичним фактором для зацікавлення редакторів є якісний переклад першого розділу та влучний англомовний синопсис.
Німецькомовному книжковому ринку була присвячена розмова «Переклади української літератури на німецькомовному ринку. Знайомі чи незнайомці?». Катаріна Раабе, Марія Шубчик та Сергій Жадан говорили про сприйняття української літератури в німецькомовному просторі, роль перекладів і подальші можливості для її присутності на цьому ринку. Німецька редакторка Катаріна Раабе наголосила, що головне завдання зараз — вивести українські книжки з суто «воєнного» контексту до широкої публічності: «Один із основних викликів — це створення такої публічності, щоб українські автори стояли поруч із іншими міжнародними — італійськими, французькими і бразильськими авторами, щоб вони мали більший резонанс і їх більше впізнавали».
Подію модерувала Олена Одинока. Партнер заходу — Гете-Інститут Україна.
Практичний вимір міжнародної роботи учасники кластера також розглянули під час воркшопів Емми Шеркліф, присвяченого продажу авторських прав. Учасники змогли дізнатися більше про роботу з міжнародними партнерами та інструменти виходу українських книжок на закордонні ринки. Партнер заходу — Razom for Ukraine.
Шлях до статусу Почесного гостя Франкфуртського книжкового ярмарку
Окремо учасники Професійного кластера обговорили перспективу представлення України як Почесного гостя Франкфуртського книжкового ярмарку. Під час круглого столу говорили про шлях, який має пройти Україна, щоб отримати цей статус, ключових стейкхолдерів процесу та стратегічні кроки для підготовки такої участі. Також обговорили, як уже сьогодні визначати теми й акценти, які будуть цікавими міжнародній аудиторії через кілька років. У розмові взяли участь Олена Одинока, Марія Шубчик, Олександра Коваль, Юлія Козловець та Остап Сливинський.
Читач: як українці читають і купують книжки
Ще одним важливим напрямом стала розмова про читача: як українці читають і купують книжки та як формується культура читання. Саме у межах Професійного кластера відбулась презентація результатів загальноукраїнського опитування «Як читають і що купують українці: літо 2026», яке дало актуальне уявлення про читацькі та купівельні практики українців. Також окремо обговорили роль книжкових ярмарків і фестивалів у розвитку книжкової екосистеми. До розмови долучилися директорка ГО «Форум видавців» Ольга Мовчан, дослідниця Info Sapiens Анастасія Шуренкова та начальник відділу стратегічної роботи та аналітики УІК Юрій Марченко. Результати дослідження можна переглянути за посиланням.
Перша книжка, нові професії та штучний інтелект
Окрему увагу приділили людям, які працюють у книжковій сфері та лише починають у ній свій професійний шлях. Під час дискусії «Перша книжка: лотерея чи результат системної роботи?» говорили про підготовку до літературного дебюту, пошук видавця, самвидав і традиційне книговидання, а також роль редактора, ментора та особистого бренду автора. У розмові взяли участь операційна директорка Litosvita Ірина Осадчук, письменниця Марія Титаренко, співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна, письменник Сашко Лопушанський та перекладачка Дзвінка Завалій.
У межах програми приділили увагу і новим технологіям. Протягом воркшопів з Анастасією Коробовою штучний інтелект обговорювали як інструмент, який уже входить у роботу авторів, маркетологів та інших фахівців, а отже потребує професійного осмислення, визначення можливостей і меж його використання.
Книжка у війську
Ще однією темою Професійного кластера стала роль книжки у війську та забезпечення військовослужбовців актуальною літературою. За модерації Кирила Лукаша в дискусії «Книга на війні. Як забезпечити військо актуальною літературою» взяли участь Андрій Овчарук, Василь Карп’юк, Анастасія Нікітіна, Богдан Кордоба та Віктор Круглов. Модератором виступив Кирило Лукаш. Учасники події говорили про те, які книжки сьогодні потрібні військовим і як зробити їх доступними для захисників і захисниць на фронті. Окрему увагу приділили проєкту «Книга на фронт» та іншим ініціативам, завдяки яким українські книжки потрапляють до військових. Письменник та видавець Василь Карп’юк запропонував: «Там, біля зони бойових дій, коли відійшли з позиції трохи перепочити і для такого психологічного розвантаження, дістаємо ящик книжок і пропонуємо вибрати, хто що хоче почитати. І тут відбувається “пряме влучання”, бо кожен бере ту книжку, яку хоче собі взяти. Є сенс, щоби виробити якусь систему надходження книг у “Книга на фронт”. Наша пропозиція — щоб видавництва з кожного нового накладу передавали 10-20 примірників на військо».
Слухачі професійного кластеру
Саме це поєднання різних перспектив зробило професійний кластер простором для розмови про книжкову галузь як цілісну екосистему: від автора й редактора до видавця, книгарні, читача, держави та міжнародних партнерів.
Участь Українського інституту книги у BookForum дала можливість створити простір для професійного діалогу про книжкову галузь: її сьогоднішній стан, виклики та рішення, міжнародні можливості, читача, професії та майбутнє.
Дякуємо всім авторам, видавцям, партнерам, експертам, представникам книжкової сфери та відвідувачам BookForum, які долучилися до подій.
Окремо дякуємо партнерам професійної програми за співпрацю та спільну роботу: Razom for Ukraine, Litosvita, MEGOGO BOOKS, Chytomo, Craft, Інфо Сапієнс та «Культурні сили».
Всі записи подій Професійного кластеру доступні на ютуб-каналі Форуму видавців.
Авторка: Іоанна Денисюк