Маннергейм. Спогади. ІІ Том

Анотація

Історія Європи ХХ століття очима батька Фінляндії.

ТЕМАТИКА КНИГИ

Історія, міжнародна політика, мемуари.

ОПИС КНИЖКИ КАРЛА МАННЕРГЕЙМА «МАННЕРГЕЙМ. СПОГАДИ. ІІ ТОМ»

Виявляється, «лінія Маннергейма», про яку згадують у підручниках з історії, — міф. Розповіді про легендарні й дуже міцні споруди — перебільшення Радянського Союзу. Насправді все трималося не на фортифікаціях, а на силі фінської армії — так пише Карл Маннергейм.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА «МАННЕРГЕЙМ. СПОГАДИ. ІІ ТОМ»

Для найширшого кола читачів, всіх, хто цікавиться історією ХХ століття, світовою політикою та постаттю Карла Маннергейма.

ЧОМУ ВАРТО КУПИТИ ЦЮ КНИГУ?

У своїх спогадах Маннергейм розкриває багато деталей радянсько- фінляндської та Другої світової воєн. Як країні з чотиримільйонним населенням удавалося протистояти демографічному велетневі — СРСР? На які жертви Фінляндія йшла заради миру? Наскільки лицемірно поводилися радянські представники на перемовинах? Як Фінляндія протистояла тиску Третього Райху, що вимагав приєднатися до наступу на Ленінград? Відповіді на ці й інші питання ви отримаєте з першоджерела — спогадів батька сучасної Фінляндії. А ще зрозумієте, наскільки мудрим, чуйним і скромним він був.

ПРО АВТОРА

Карл Маннергейм — видатний воєначальник, державний діяч, дипломат, мандрівник, маршал та президент Фінляндії. Одна з найяскравіших постатей у період світових воєн.

ІНШІ КНИЖКИ АВТОРА

«Маннергейм. Мемуари. I Том» Карл Маннергейм, «Наш формат», 2020 рік.

ВІДОМІ ЦИТАТИ З КНИГИ

Про провокації СРСР перед війною і тактика Фінляндії

Не було жодних сумнівів, що Совєтський Союз концентрує своє військо на Карельському перешийку. Надходила інформація, що туди саме прибули танкова бригада, важка артилерія та інші підрозділи, а ще в Ленінграді з’ явилася піхотна дивізія, помічена раніше в Польщі. Від 9 жовтня мало не щодня відбувалися польоти в глибину перешийка, на півночі від Ладозького озера й над Петсамо. Будь-якого дня росіяни могли влаштувати провокацію, яка дала б їм формальний привід напасти на Фінляндію. Я наказав ретельно уникати будь- яких дій на суходолі, на морі й у повітрі, які потенційно давали б СССР привід для провокації, і відвести всі батареї на таку віддаль, щоб їх далекобійність не сягала за кордон.

Чому Совєтський Союз відмовився від початкової мети у війні з Фінляндією

Ударна міць механізованої Червоної армії не справдила великих сподівань, що покладалися на неї, у кампанії проти невеликої і слабко озброєної армії, яку змогла виставити чотиримільйонна нація. Блискавичного успіху не сталося, і до того ж зосередження сил на фінляндському войовищі зумовило непропорційно велике навантаження на тодішні ресурси країни, не насамкінець — на транспорт і постачання рідкого пального. Крім того, дуже дошкуляла низка політичних ускладнень. Найвагомішою була загроза інтервенції західних держав, яка поставила стосунки СССР із Францією й Англією на межу розриву. Не в інтересах Кремля було й те, що він опинився зі зв’язаними на півночі руками, саме коли німецько-російський пакт мав постати перед новими випробуваннями: анексування Бесарабії й совєтизація балтійських країн.