Зоя Казанжи «Десять уроків для людства, які нам варто засвоїти у 2020 році»

Зоя Казанжи «Десять уроків для людства, які нам варто засвоїти у 2020 році»

Добре бути бджолою. Бачити ультрафіолетове випромінювання. Будувати з чистого воску свою домівку. Живитися нектаром і квітковим пилком. Виробляти пахучий мед. Уміти захищатися від шершнів.

Добре бути соняхом. Спочатку тобі поклоняються індіанці в долині Міссісіпі, а потім тубільці вірять, що ти розпалюєш кохання й тамуєш біль у грудях.

Добре бути горобчиком. Їсти вишню, смородину, пуп’янки квітів, клювати зерно. Гніздитися поряд із людьми, будувати своє житло у щілинах, на деревах, під стріхами. Паруватися на все своє пташине життя і разом вигодовувати малят.

Добре бути річкою. Стрімко нести свої води до океану, моря чи озера. Текти між долинами і лісами. Утворювати пороги й розсипатися водоспадами, литися на млини і тримати на своїх хвилях судна. Прихищати риб і жаб. Бути купеллю й символом вічного життя.

Добре бути равликом. Берегти свою черепашку. Смакувати виноградним листям. Впадати в зимову сплячку, коли на землі стає некомфортно. Вміти світитись неоном. Мати зубів більше, ніж у акули. Ходити лезом і не ранитися.

Складно бути людиною. Не дуже добре вміти захищатися від шершнів, тамувати біль у грудях, насичуватися квітковими пуп’янками, впадати у сплячку, коли погано і холодно, паруватися на все життя, не ранитися гострими лезами. Усе це не дуже добре вміти.

Тисячі різних моментів лише підтверджують складність твого людського існування. Складність вибору. Складність сприйняття. І складність викликів.

Але ти не бджола. Не сонях і не горобчик. Не ріка і не равлик.

Твій алгоритм хоч і викристалізовувався віками, але все одно залишився заплутаним, хаотичним і мінливим.

І твоє друге ім’я, людино, могло би бути Безпорадність. Або Втома. Або Зневіра. Могло би бути. Якби перед цим людство не отримало багато щеплень від безпорадності, втоми та зневіри.


Що нас об’єднує?


Прагнення мрій і страхи, які часто не дають рухатися далі. Мрії у кожного свої — високі, смішні, важливі, дрібні, банальні, оригінальні — різні. Страхи дуже схожі. Питання безпечного сьогодення й найближчого майбутнього виявилось підваженим і наріжним практично для всіх.

Ми вперше в історії переживаємо пандемію в умовах прямої трансляції і швидкого поширення інформації. Світ виявився маленьким і ураженим. Пандемія продемонструвала, як миттєво вона може всіх зрівняти — мільярдерів, зірок, президентів, міністрів, бідних, здорових, слабких, сильних...

Світ виявився паралізованим, зляканим і безпорадним. Світ зачаївся і став на вимушену паузу. Світ спробував оговтатися, коли усвідомив, що в одну мить усе може змінитися докорінно.


Що ми маємо зрозуміти?


Урок перший. Про солідарність. Немає «їх» і «нас». Країни і люди виявились набагато залежнішими одне від одного, ніж вважали досі. Тому співпрацювати, вчитися, координуватися, організовуватися стало життєво необхідно задля подолання масштабних проблем.

Урок другий. Про взаємопроникність. Онлайн і можливість легкого перетину кордонів зробили світ прозорим і доступним. У людей значно розширилися можливості (організація дозвілля, навчання, подорожі, зміна місця проживання), але виросли й ризики. Вибухи в Бейруті, паводок на Західній Україні, тропічний шторм «Аманда», землетрус у Туреччині, лісові пожежі в Австралії та в чорнобильській зоні виявились набагато ближчими, ніж ми могли уявити ще десяток років тому.

Урок третій. Про безпеку. Ти можеш побудувати високі паркани навколо власного затишного будинку, поставити автоматичні ворота й виїжджати з двору, натиснувши на кнопку, — але якщо навкруги будуть голодні й бідні, чи врятують тебе паркани й автоматичні ворота? Країнам теж не вийде закритися високими кордонами. Треба дбати про колективну безпеку й вибудовувати безпечні системи колективного захисту.

Урок четвертий. Про критичне мислення. Правду в часи інтернету стає дедалі тяжче приховувати. Тому на арену виходять дезінформація, фейки, маніпуляції. Критичне осмислення стає необхідною й базовою навичкою.

Урок п’ятий. Про психологічну стійкість. Чи вистачить наших внутрішніх ресурсів, щоб долати життєві виклики, будувати плани в ситуації нестабільності, закохуватися й підтримувати стосунки? Стійкість — як дощ для рослин. Не буде дощу — зачахнуть. Здатність адаптуватися до ситуацій, не втрачати надію й вірити в добре допомагає не здаватися і рухатися до мети попри труднощі й негаразди.

Урок шостий. Про швидкі реакції. Більше немає часу для довгих рефлексій і відкладених рішень. Сучасні виклики вимагають негайних дій. Вже зараз слід працювати над вакциною від коронавірусу і вживати заходів щодо стабілізації економіки. Ми бачили рішучість і впевненість урядів багатьох країн, які ефективно протидіяли пандемії, — і розгубленість та хаос урядових структур, які поглиблювали серйозні наслідки.

Урок сьомий. Про ресурси. Вони можуть бути скінченними. Від марлевих пов’язок — і до запасів їжі та питної води. Країни Африки з голодними епідеміями значно ближчі, ніж ми собі уявляємо, тому дбайливе ставлення до екології, відповідальна екологічна поведінка, заходи впливу на кліматичні зміни — не лише модний тренд, а питання життєздатності людства й фізичного існування.

Урок восьмий. Про свободи й права людей. Навіть демократичні країни змушені вдаватися до суворих обмежувальних дій. Те, що ми вважали за безумовне право, виявилось крихкою конструкцією перед обличчям фізичних небезпек. Ризик для базових прав і свобод людей досі високий, особливо в так званих транзитних країнах, у тому числі в Україні.

Урок дев’ятий. Про відповідальність інтелектуалів, політичних та владних еліт. Пандемія показала, що збагачення окремих кланів у бідних країнах точно не рятує й не захищає ці клани на сто відсотків — бо одного разу просто не вдасться вилетіти в цивілізацію, яка мала б тебе вилікувати чи прихистити. Інтелектуали не повинні мовчати, бо вони теж несуть частину відповідальності за те, що діється навкруги. Мовчання еліт часто породжує безкарність у країнах, які не мають стійкої демократії.

Урок десятий. Про можливості. Будь-яка криза створює щось нове. Спілкування онлайн дозволило економити час, енергію та кошти й відмовлятися від необов’язкового. Пошук однодумців став можливим попри закриті кордони. Зріс попит на книжки та якісні фільми. Музеї, які ще вчора були недосяжними, започаткували віртуальні тури. Виявилося, що свої споживчі захоплення можна спокійно обмежити, бізнес здатний продукувати нові рішення, а люди в незвичних умовах знаходять резерви, про які не здогадувались раніше.


Що нас чекає?


Скоріше за все, повне переформатування звичного життя — як приватного, так і суспільного.

Утрачають сенс старі формати навчання. Немає сенсу витрачати роки на здобування знань, які до отримання диплома переважно застаріють.

Покоління Z починає голосувати на виборах і серйозно вплине на розвиток країн. У народжених в епоху постмодернізму інші уявлення про етику споживання, підприємництво, здоров’я, глобальне потепління тощо.

Соціальні мережі допомогли почути тих, хто досі мовчав. Їхні голоси виявились важливими. Децентралізація в мережах пройшла скоріше, ніж у реалі.

Трансформується цифрове середовище, й частина соціального життя переміститься на мережеві платформи. Нові технології створюватимуть нові можливості, в тому числі можливість присутності одночасно в багатьох місцях.

Змінюється наше ставлення до довкілля, бо ми залежні від екосистем набагато більше, ніж вважали.

Події 2020 року пришвидшать багато процесів у більшості країн. Це наш рік випробувань і шанс на злам ситуації. Це час на підвищення стійкості й зміну стратегій.

Немає ідеальних країн. Немає ідеальних часів. Немає ідеальних людей. Але є конкретна країна — твоя. Є найкращий час — той, у якому ти живеш. І є ти сам чи сама й ті люди, які тебе оточують, — із цінностями, ідеалами, прагненнями, проблемами, перемогами, поразками, бідами, любов’ю.

Люди — не бджоли. Не соняхи й не горобчики. Не річки й не равлики.

Люди отримали багато щеплень від реалій, а вчасно отримані щеплення допомагають проживати буремні часи з найменшими втратами — для себе і для країни.


Зоя Казанжи © текст, 2020

Усі права застережені. Жодна частина цієї антології не може бути відтворена в будь-якій формі й будь-якими засобами без попереднього письмового дозволу ГО «Форум видавців».

© ГО «Форум видавців», 2020

Львівський книжковий ярмарок «Форум видавців»
15-19 вересня 2021 р