Хлопчик, який плавав із піраньями

  • Видавництво: Новий Самокат
  • Автор: Девід Амонд
  • Мова видання: Українська мова
  • Іллюстратор: Олівер Джефферс
  • Перекладач: Ганна Яновська
  • Рік видання: 2021
  • Обкладинка: тверда
  • Кількість сторінок: 248

Анотація

Втративши роботу на суднобудівному заводі, Ерні, дядько хлопчика Стенлі, шалено захоплюється рибоконсервною справою. І миттєво життя в будинку 69 по вулиці Набережно-Рибальській стає прибацане. На біду, божевілля все посилюється, і коли дядькове захоплення переходить у нестримну одержимість, Стен змушений піти світ за очі.

Мандруючи геть від знайомого змалечку життя, Стен веде нас у далеч, до місяця й зірок, даючи поглянути на світ з висоти. Хлопчикові зустрічається славнозвісний Панчо Піреллі (рибна легенда! іхтіогеній!) — чоловік, який плаває з піраньями. Побачимо, чи Стенові теж стане хоробрості пірнути в бурхливі води, обрати власну долю.

Девід Амонд розкриває перед героєм і читачами шалений світ, де і добро, і зло рівною мірою божевільні, золота рибка і піранья мають однакову цінність, а того, хто не вірить у казку, вона сама все одно затягне в себе.

— Такі оце радощі мандрівного життя, — каже Достоєвський.
— Які? — питає Стен.
— Та отакі прості речі, юний Стене. Наприклад, сидиш на підніжці причепа, і місяць гарно світить. Кажуть, від нього можна з ума зійти, знаєш. Кажуть, не можна давати місяцю довго на тебе світити — лунатиком станеш.
— Чув, — каже Стен.
— Віриш? — питає Достоєвський.
Стен знизує плечима. Він уже й сам не знає, у що вірить.
— А то ще кажуть, — говорить Достоєвський, — шо місячне світло корисне. Кажуть, шо кожній людині треба мати в собі краплю божевілля. Віриш, юний Стене?
Стен замислюється. Він думає про світ, про свої химерні пригоди, про ті химерні штуки, які бачив, — і питає себе, що це все означає. Дивиться в небо, у всесвіт. Уявляє, що він триває й триває, без кінця, до зірок, за зірки, потім за ті зірки, що за зірками, і думає, що якщо він над цим замислиться, то питанням не буде кінця.
— То як? — пошепки питає Достоєвський. — Треба нам крапля божевілля чи ні?


Девід Амонд — відомий автор книжок для дітей і підлітків: «Скелліґ», «Дикун», «Глина», «Мій тато — птах», «Мене звуть Міна» та інших романів, оповідань і п’єс. Його книжки перекладені майже сорока мовами, за ними створюють вистави й знімають фільми. Серед численних нагород письменника — медаль Карнеґі, дві Вітбердівських премії у Великій Британії, французька нагорода Le Prix Sorceress. У 2010 році Девід Амонд здобув найвищу міжнародну нагороду для дитячого письменника — премію Ганса Крістіана Андерсена. Амонд живе з родиною в Нортумберленді, Велика Британія.

Олівер Джефферс отримав чимало найвищих відзнак як дитячий ілюстратор — наприклад, його твір «Дивовижний хлопчик-книгоїд» став книжкою-картинкою року в Ірландії. «Загублені та знайдені» отримали золоту медаль Nestle, а мультфільм за цією книжкою отримав премію BAFTA. Олівер народився в Белфасті, що в Північній Ірландії, а нині мешкає в Нью-Йорку.

Про видавництво «Новий Самокат»

«Новий Самокат» везе у своєму багажі найдивовижніші книжки для малюків, відверто розмовляє про важливе із підлітками і допомагає батькам налагодити порозуміння у родині. Ми видаємо те, що хочемо читати самі — своїм дітям або разом з ними.