У монографії проаналізовано доробок Пантелеймона Куліша й Миколи Лукаша як перекладачів Шекспіра, висвітлено типологічні паралелі між Кулішевим культурництвом і Лукашевою ідеєю пересотворення української літератури засобами художнього перекладу. Найбільшим твором, у якому текстуально переплелися шляхи українських перекладачів, була Шекспірова драма «Троїл і Крессида», на основі якої докладно досліджено лінґвальні та екстралінґвальні особливості перекладів із часовою дистанцією у понад сто років і продемонстровано перекладацькі стратегії Куліша й Лукаша. Книжка містить різні додатки, серед яких текстологічно опрацьований і прокоментований текст Шекспірової драми «Троїл та Крессида» в українському перекладі Пантелеймона Куліша, котрий уперше вийшов друком ще 1882 року і давно вже став бібліографічним раритетом. Це його друга публікація.