У збірці віршів «Жидівський король» Олександр Авербух пропонує, а точніше, вигадує письмо, у якому щільно переплітаються пам’ять і забуття, забування і згадування, відтворення й реанімування. Це заплутана панорама інтимної, приватної історії, що сполучає близькі родинні голоси з голосами цілком чужими, але водночас зрозумілими. Поєднуючи у собі модерністичні традиції з документальним письмом, ці вірші оприявнюють найгостріші проблеми та найболючіші, непроговорені теми: єврейських катастроф упродовж погромів і під час Голокосту, переміщених остарбайтерів з утраченими домівками, урешті-решт, мови, яка постійно зазнає змін, але повсякчас залишається чи не єдиним інструментом, здатним передавати ці переживання.
Publishing humanitarian classics on philosophy, history, political science, culture studies, etc. by foreign and native authors, humanitarian periodical «Duh i litera».