ЖІНКИ ДУШІ МОЄЇ. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок

Анотація

Народилася 1942 року в Перу. Раннє дитинство провела в Чилі, в отроцтві і юності жила у Болівії, у Лівані. Після військового перевороту в Чилі 1973 року експатріювалася у Венесуелу, а з 1987 року живе як емігрантка в Каліфорнії. Називає себе «вічною іноземкою».

Розпочала свою літературну кар'єру в журналістиці у Чилі і Венесуелі. У 1982 році її епічний дебют «Дім духів» став одним з легендарних романів латиноамериканської літератури. За ним з'явилося багато інших, і всі вони здобули міжнародний успіх. Її твори було перекладено сорока мовами і продано понад сімдесят мільйонів примірників: вона є найбільш читаною іспаномовною письменницею. Альєнде отримала понад шістдесят міжнародних нагород, серед них – Національну літературну премію Чилі у 2010 році, датську Премію Ганса Крістіана Андерсена (2012) – за трилогію «Спогади Орла і Ягуара», а 2014 року – Президентську медаль Свободи, найвищу цивільну відзнаку США. 2018 року Ісабель Альєнде стала першою іспаномовною письменницею, нагородженою медаллю пошани National Book Award у Сполучених Штатах – за значний внесок у красне письменство. 

«Дім духів», «Про кохання і морок», «Ева Луна», «Оповідки Еви Луни», «Нескінченний план», «Паула», «Афродіта», «Донька фортуни», «Портрет сепією», «Місто чудовиськ», «Моя вигадана країна», «Королівство Золотого дракона», «Зорро», «Ліс пігмеїв», «Інес душі моєї», «Сума днів», «Острів у глибині моря», «Щоденник Маї», «Гра у Ripper», «Японський коханець», «Там, за зимою», «Довгий пелюсток моря».

Ісабель Альєнде поринає у спогади і пропонує нам зворушливу книжку про її ставлення до фемінізму і того факту, що вона є жінкою. «Кожен прожитий рік і кожна зморшка розповідають мою історію», – велика чилійська письменниця запрошує нас супроводити її у хвилюючій мандрівці, в якій переглядає свою життєтворчість. Розповідає про дуже важливих у її житті жінок: рідних Панчіту, Паулу, літагента Кармен Бальсельс, за якими тужить; видатних письменниць, бунтарок у мистецтві, зокрема Вірджинію Вулф, Маргарет Етвуд та Ів Енслер; а ще безіменних жінок, які пережили насильство, однак, сповнені гідності і відваги, підводяться і йдуть уперед.  Усіх тих, хто незмінно супроводжував її по життю та її надихають: жінки її душі. Вона міркує про рух #MeToo, про нещодавні соціальні заворушення в її рідній країні і про тривожну ситуацію, в якій усі ми живемо з приходом пандемії. І все це – не втрачаючи тієї характерної для неї пристрасті до життя і наполягаючи, що попри вік завжди є час для любові. Хай та що, доросле життя треба проживати, відчувати і насолоджуватися ним на повну силу.

Ісабель АЛЬЕНДЕ про свою книжку

Ісабель АЛЬЄНДЕ

Ісабель Альєнде народилася 1942 року в Перу. Раннє дитинство провела в Чилі, в отроцтві і юності жила у Болівії, у Лівані. Після військового перевороту в Чилі 1973 року експатріювалася у Венесуелу, а з 1987 року живе як емігрантка в Каліфорнії. Називає себе «вічною іноземкою».

Розпочала свою літературну кар'єру в журналістиці у Чилі і Венесуелі. У 1982 році її епічний дебют «Дім духів» став одним з легендарних романів латиноамериканської літератури. За ним з'явилося багато інших, і всі вони здобули міжнародний успіх. Її твори було перекладено сорока мовами і продано понад сімдесят мільйонів примірників: вона є найбільш читаною іспаномовною письменницею. Альєнде отримала понад шістдесят міжнародних нагород, серед них – Національну літературну премію Чилі у 2010 році, датську Премію Ганса Крістіана Андерсена (2012) – за трилогію «Спогади Орла і Ягуара», а 2014 року – Президентську медаль Свободи, найвищу цивільну відзнаку США. 2018 року Ісабель Альєнде стала першою іспаномовною письменницею, нагородженою медаллю пошани National Book Award у Сполучених Штатах – за значний внесок у красне письменство. 

«Дім духів», «Про кохання і морок», «Ева Луна», «Оповідки Еви Луни», «Нескінченний план», «Паула», «Афродіта», «Донька фортуни», «Портрет сепією», «Місто чудовиськ», «Моя вигадана країна», «Королівство Золотого дракона», «Зорро», «Ліс пігмеїв», «Інес душі моєї», «Сума днів», «Острів у глибині моря», «Щоденник Маї», «Гра у Ripper», «Японський коханець», «Там, за зимою», «Довгий пелюсток моря».

визначна чилійська письменниця-романіст, журналістка, сценаристка, акторка, племінниця Сальвадора Альєнде. Ісабель Альєнде займається журналістикою, пише театральні п'єси і викладає літературу в декількох університетах. Одна з найбільш відомих латиноамериканських письменниць. 

Лауреат Національної премії Чилі з літератури(2010), в 2014 році Барак Обама нагородив її Національною медаллю.

Ісабель Альєнде народилася у 1942 році в Перу. Раннє дитинство провела в Чилі, в отроцтві і юності жила в різних місцях. Після військового перевороту в Чилі 1973 року експатріювалася у Венесуелу, а з 1987 року живе як емігрантка в Каліфорнії. Називає себе “вічною іноземкою”.

Розпочала свою літературну кар'єру в журналістиці у Чилі і Венесуелі. У 1982 році її перший роман “Дім духів” став одним з легендарних титулів латиноамериканської літератури. За ним з'явилося багато інших, і всі вони здобули міжнародний успіх. Її твори було перекладено сорока мовами і продано понад сімдесят мільйонів їхніх примірників: вона є найбільш читаною іспаномовною письменницею. Альєнде отримала понад шістдесят міжнародних нагород, серед них - Національну літературну премію Чилі у 2010 році, датську Премію Ганса Крістіана Андерсена в 2012 році - за трилогію “ Спогади Орла і Ягуара”, а в 2014 році Медаль Свободи, найвищу цивільну відзнаку США. У 2018 р. Ісабель Альєнде стала першою іспаномовною письменницею, нагородженою медаллю пошани National Book Award в Сполучених Штатах - за значний внесок у красне письменство. 

Альєнде вирізняє чуттєве вміння висловити словом особливості культури, історії своєї батьківщини і страждання свого народу. Її твори просякнуті латиноамериканським магічним реалізмом. Саме тому за нею закріпилось неофіційне звання «Маркеса у спідниці». 

Часто мене запитують, скільки правди в моїх книгах і скільки я придумала. Я можу заприсягтися, що кожне моє слово - правда. Якщо цього ще не відбулося, то це, звичайно, буде. Я більше не можу простежити межу між реальністю і фантазією. Тепер, коли я заробляю на життя цією брехнею, мене називають письменницею.                          

Я пишу, бо я - оповідачка; спочатку була журналісткою, і мала потребу розповідати історії, а з іншого боку мені потрібні мої книжки і ви, мої читачі, без яких моя творчість була б неповною.

Я пишу свої історії на власному досвіді спогадів та історій, які доходять до мене звідусюди. Кожен має якусь історію, повітря просякнуте історіями. Творчий процес загадковий, я не знаю, чому якась тема раптом заволодіває мною та не дає спокою, поки я її досліджую та відтворюю.

Єдине, що мене цікавить як письменницю й як людину, це пристрасті, які є рушійною силою життя та світу... Який обмежений світ, де вітається те, що людина розуміє й контролює, купує й продає!.. Обмежуючись раціональним, ми позбавляємо літературу життя, динаміки... 

• 24 книжка, перекладена 42 мовами, понад 74 млн. примірників по всьому світу
• 15 міжнародних докторських ступені
• 60 міжнародних літературних нагород у 15 країнах світу:

1. Best Novel of the Year (Chile, 1983)
2. Panorama Literario Award (Chile, 1983)
3. Author of the Year (Germany, 1984)
4. Book of the Year (Germany, 1984)
5. Grand Prix d’Evasion Award (France, 1984)
6. Point de Mire Award, Radio Television Belge (Belgium, 1985)
7. Premio Latinoamericano de Narrativa Colima (Mexico, 1986)
8. XV Premio Internazionale I Migliori Dell’Anno (Italy, 1987)
9. Mulheres Best Foreign Novel Award (Portugal, 1987)
10. Quimera Libros Award (Chile, 1987)
11. Book of the Year (Switzerland, 1987)
12. Los Angeles Times Book Prize Nomination (USA, 1987)
13. One of the Year’s Best Books, Library Journal (USA, 1988)
14. Before Columbus Foundation’s American Book Award (USA, 1988)
15. Best Novel (Mexico, 1985)
16. Author of the Year (Germany, 1986)
17. Freedom to Write Award, PEN Center West (USA, 1991)
18. XLI Bancarella Literary Award (Italy, 1993)
19. The Independent Foreign Fiction Award (UK, 1993)
20. Brandeis University Major Book Collection Award (USA, 1993)
21. Critics’ Choice Award (USA, 1996)
22. Read About Me Literary Award (USA, 1996)
23. Books to Remember Award, American Library Association (USA, 1996)
24. Gift of HOPE Award, HOPE Education & Leadership Fund (USA, 1996)
25. Harold Washington Literary Award (USA, 1996)
26. Malaparte Amici di Capri Award (Italy, 1998)
27. Donna Cita de Roma Award (Italy, 1998)
28. Dorothy and Lillian Gish Award (USA, 1998)
29. Sara Lee Frontrunner in the Arts Award (USA, 1998)
30. Woman of the Year, GEMS [Girls Educational and Mentoring Services] (USA, 1999)
31. Donna dell’Anno (Italy, 1999)
32. Books to Remember, The New York Public Library (USA, 2000)
33. WILLA Literary Award 2000 (USA, 2000)
34. Excellence in International Literature and Arts (USA, 2000)
35. The Celebration of Books Ambassador Award (USA, 2002)
36. International Women’s Forum Award, University of Mexico (2002)
37. Nopal Award, California State Polytechnic University at Pomona (USA, 2003)
38. Cyril Magnin Lifetime Achievement Award (USA, 2003)
39. Iberoamericano de Letras José Donoso (Chile, 2003)
40. Commonwealth Award of Distinguished Service for Literature (USA, 2004)
41. Latino Literacy Now (USA, 2004)
42. Best Young Adult Fiction for Kingdom of the Golden Dragon, IMPAC (Ireland, 2006)
43. Best Biography for My Invented Country (USA, 2003)
44. Hubert Howe Bancroft Award, The Bancroft Library, University of California at Berkeley (USA, 2007)
45. Visionary Marin Award, Marin Interfaith Council (USA, 2008)
46. Latino Literacy Now (USA, 2006)
47. Best Young Adult Fiction for Forest of the Pygmies (USA, 2008)
48. The Sum of Our Days named Best Audiobook of the Year by AudioFile magazine (USA, 2008)
49. Momentum Award for Storytelling, Women’s Foundation of California (USA, 2009)
50. The Times (London) names The House of the Spirits one of the Best 60 Books in the Past 60 Years (UK, 2009)
51. Lawrence Sanders Award in Fiction, Florida International University (USA, 2012)
52. Carl Sandburg Literary Award (USA, 2013)
53. Latino Book Award for Maya’s Notebook (USA, 2014)
54. Gabriela Mistral Foundation Humanitarian Award (USA, 2014)
55. PEN Center Lifetime Achievement Award (USA, 2016)
56. California Hall of Fame Inductee (USA, 2016)
57. CA Latino Legislative Caucus, Latino Spirit Award, Achievement in Literature (USA, 2017)
58. Premio Sicily (Italy, 2017)
59. Medal for Distinguished Contribution to American Letters, National Book Foundation (USA, 2018)
60. Premi Internacional de Novel·la Històrica Barcino (Spain, 2019)

• isabelallende.com
• isabelallende.org
• facebook.com/isabelallende/
• instagram.com/allendeisabel
• twitter.com/isabelallende

Національна літературна премію Чилі (2010); датська Премія Ганса Крістіана Андерсена (2012); 2014 року — Президентська медаль Свободи, найвища цивільна відзнака США; National Book Award (2018) у США — за значний внесок у красне письменство.