Магнетизм. Чим притягують літературні резиденції?
17 вересня у межах 27 BookForum пройшла дискусія про літературні резиденції. У ній взяли участь координатори Міст Літератури Мар’я Унт (Тарту, Естонія), Сойон Джун (Пучхон, Південна Корея) та Паола Мінара (Мілан, Італія). Чому літературні резиденції важливі, яка їх мета та ідея та за якими принципами вони працюють - читайте далі у нашому матеріалі.
Яка головна ідея резиденції у ваших містах? З якими жанрами та групою людей ви працюєте?
Мар’я: Наша резиденція має дуже широкий профіль. Ми хотіли сприяти міжнародному спілкуванню, створити зв’язки між культурами, запропонувати можливість пізнати наше місто, а також зв’язати місцевих письменників та читачів із міжнародними гостями. Естонська мова є непоширеною: наша література не настільки відома на міжнародному рівні. З одного боку, є бажання пізнати інші культури, певних письменників, а з іншого - представити нашу літературу, авторів та культуру. У нас немає конкретного жанру. Принцип полягав у тому, щоб бути максимально відкритими.
Сойон: Ця програма є міжнародною ініціативою для посилення міжнародного співробітництва з іншими творчими Містами Літератури та підтримки цінностей творчості та розмаїття. Ми вирішили відкрити конкурс для різних письменників, додали можливості для графіків та графічних романістів. Це класна можливість, щоб обмінюватись мистецьким досвідом.
Паола: Мілан був номінований як Місто Літератури ЮНЕСКО у 2017 році. Місто займає 30% видавничого ринку Італії, а підтримка професіоналів цієї галузі є однією з важливих цілей міста. Ця діяльність є основною для творчого розвитку, який передбачає обмін спеціалістами міжнародної видавничої галузі та новими проєктами. Ідея зародилася давно, завдяки проєктам з бібліотеками Китаю. З такими намаганнями ми намагаємося зробити резиденцію для Міста Літератури ЮНЕСКО. Проєкт має бути діалогом для порівняння міст та професійного обміну.
Хто є основним джерелом фінансування резиденцій у вашому місті? Чи можете ви озвучити бюджет у цифрах?
Мар’я: Основні кошти надходять з міського бюджету. Ми також отримуємо кошти з Естонського культурного фонду. Ще є допомога від партнерів, наприклад, для організації заходів. Я думаю, що річний бюджет становить від 6 до 7 тисяч євро. Це включає витрати на проживання, організацію заходів, управління проєктом. Ми також частково покриваємо витрати на подорож до міста і стипендію.
Сойон: Нашу програму фінансує міська влада. Бюджет однієї резиденції – 15-17 тисяч євро. Він покриває проживання двох резидентів, включно з витратами на подорож, стипендію, додаткові культурні заходи, а також проживання.
Паола: За фінансову частину відповідає адміністрація Мілана. Інші сприяють роботі, не фінансово. Вони допомагають нам організовувати зустрічі. Мілан вирішив іти цим шляхом, бо це важливо для міста та економіки.
Який метод інтеграції резидентів до культурних та літературних подій у місті? Як ви це робите?
Мар’я: Асистент або призначена особа – це один із способів інтеграції резидента. Контактна особа показує місто, знайомить з людьми та допомагає з організацією заходів. Що стосується подій, то ми організовуємо їх під час резиденції. Весняна резиденція відбувається під час Літературного фестивалю «Prima Vista». Під час осінньої резиденції також проходить фестиваль. Це дві основні події, на яких ми запрошуємо резидентів. Усе залежить від його творчого профілю.
Сойон, які основні культурні події у вашому місті для резидентів?
Сойон: Ми над цим працюємо та обговорюємо з резидентами їхні побажання. Хочемо, щоб вони вийшли за межі міста і побачили, як все працює в Кореї в цілому. Ми думаємо про активізацію бібліотек та невеликих книгарень, які можуть стати частиною програми резиденції: там резиденти зможуть представити свої роботи, а люди - отримати цікаві ідеї та відкрити серця для інших культур.
Де проживатимуть резиденти у Пучхоні?
Сойон: Це головна проблема для нас, бо ми не маємо приміщень спеціально для резидентів. Можливо, це буде студія, де вони зможуть вивчати місцевість. Помешкання має бути близько до робочої студії, яку надаватиме Корейське Агентство. Це для того, щоб мати змогу відчути зв'язок з місцевими жителями.
Мар’я, ви згадували, що у вас є помешкання для резидентів.
Мар’я: Так, у нас є кімната для гостей у Домі літератури, але вона для короткого перебування. Ми працюємо з «Товариством Карла Рістіківі», який управляє його помешканням. Там панує історична атмосфера. Це перший поверх будинку у тихому районі недалеко від центру міста, де ми можемо розмістити лише одну людину.
Паола: У нас була ідея. «Фельтрінеллі» – відоме видавництво в Італії. Директорка запрошувала туди художників та письменників. Ми також планували використати це для нашого проекту, але вона померла пів року тому.
Тож наступне питання: які установи працюють з вами над програмами резиденцій? Чи є у вас партнери і хто є головними учасниками цієї програми?
Мар’я: Одним з головних партнерів є Спілка Письменників Естонії. Ми також співпрацюємо з Естонським Літературним Музеєм, вони надають кімнату для резидента. У Домі літератури є незалежна книгарня, яка є нашим близьким партнером. Ми не мали співпраці з місцевими бібліотеками, але це як варіант. Також це можуть бути видавці, журнали. Естонські культурні часописи сприяють нам: вони публікують інтерв’ю та переклади робіт резидентів. Діапазон партнерів і майбутніх можливоcтей досить широкий.
Сойон: Головним партнером є Корейське агентство культури, а також бібліотеки. Так само Корейський інститут перекладу літератури, з працівниками якого ми можемо знайомити наших резидентів, щоб вони могли дізнатись більше про нашу культуру та знайти можливості для себе.
Поговоримо про ситуацію, яку ми маємо з програмою літературної резиденції. Тарту та Пучхон цього року розпочали програми резиденції. Розкажіть нам про них.
Мар’я: Перед пандемією, у березні, ми вже оголосили резидентів на місцевому рівні. Вперше обрали двох резидентів цього року одночасно. Ми зрозуміли, що мусимо відкласти весняну резиденцію до весни 2021 року. Все-таки сподіваємося, що зможемо провести осінню. Важливо врахувати, що Тарту буде культурною столицею Європи. Зважаючи на це, ми працюватимемо над проєктами мобільності та резиденції. Маємо надію, що зовсім скоро повернемося до звичного ритму роботи.
Сойон: Ми оголосили конкурс минулого року і отримали 75 заявок. Нам було важко обрати лише дві. Через пандемію нам довелося перенести програму резиденції. Резиденти вже придбали квитки і ми плануємо прийняти їх у перший тиждень жовтня з дотриманням карантину. Якби ми обрали конкретний жанр, було б простіше вибрати двох резидентів.
Паола: Наша програма мала розпочатися 9 березня. Тоді ж в Італії започаткували карантин. Ми вирішили, що це занадто складно, тому перенесли програму на березень 2021 року. У березні ми маємо «Зоряну зустріч» – це найкраща нагода для продавців книг, бібліотек та видавництв. Зараз все дуже важко. Ковід – це не наше минуле, вірус досі з нами. На жаль, не можу дати вам відповідь: у нас проблема з фінансами, бо адміністрація заморозила наш рахунок. Як бачите, зараз несприятливий час для планів.
Про які жанри думаєте на наступний рік?
Сойон: У Пучхоні зараз проходить фестиваль фантастичного кіно, який насправді є жанровим, наприклад, жахи чи науково-фантастичні фільми. Було б цікаво відкрити конкурс для авторів науково-фантастичних творів.
Ви казали, що новою буде програма перекладів. Це щось додаткове?
Мар’я: Ми організовували обмін з письменниками з міста Норвіч, але через два тижні почалась пандемія і їм довелося повернутися додому. Сподіваємося, нам таки вдасться прийняти їх у себе. Ми працюємо над тим, аби створити зв’язки між містами завдяки обміну. Також ми працюємо над проєктом під назвою «Утопія». Він відбудеться як серії міні-резиденцій від Міста Літератури ЮНЕСКО. Митці приїдуть до Тарту та працюватимуть з утопічним досвідом власного міста. Вони зможуть відобразити його завдяки контакту з місцевістю, це буде міждисциплінарна співпраця. Ми ще не опрацювали деталі, але сподіваємось, що вони з’являться до кінця року.
Що є основною причиною проведення літературних резиденцій у містах? Яка головна роль такого роду програм для розвитку громади та літературного середовища?
Сойон: Девіз міста: «Сила літератури – змінити життя». Програма відповідає нашому девізу. І це чудова можливість для того, щоб пов’язати людей, історії та місця. Ми дуже хочемо робити наші програми якісними і ця розмова важлива для нас, щоб ми знали, що роблять інші міста, як вони вирішують проблеми та вчаться один від одного.
Мар’я: Деякі причини щойно були згадані і я згідна з ними. Це важливо в обох напрямках: ми хочемо бути місцем, де письменники можуть приїжджати, відпочивати та працювати, і водночас - хочемо створити місце, яке надихає і живе літературою. Ми також хотіли б поділитися можливістю контактувати з різними культурами та вивчати світову літературу з місцевими громадами та читачами. Крім того, одна з наших цілей - налагодити зв’язки між авторами та перекладачами, запрошувати їх на фестивалі, адже довготривала співпраця – це дуже важлива.
Паола: Я думаю, ми маємо починати з ідеї. Резиденція повинна бути не лише можливістю для письменників, але й для тих, хто приймає їх. Треба починати з книг і відкривати їх. У цьому суть. Книга – це те, з чого ви починаєте, щоб відкрити її для інших культурних систем.
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка матеріалу: Віра Шурмакевич