Видавець як фільтр і провідник: розмова про роль видавця і майбутнє індустрії коміксів в Україні

Видавець як фільтр і провідник: розмова про роль видавця і майбутнє індустрії коміксів в Україні

18 вересня на 27 BookForum відбулась розмова про внутрішню кухню індустрії коміксів в Україні. У розмові брали участь видавці коміксів Ілля Стронґовський, Ярослав Мішенов, Олександр Михед. Модерував дискусію Богдан Кордоба.

Комікси (або мальописи) не обов’язково є вигаданими розважальними історіями про супергероїв. Автори мальописів у своїх книгах можуть розповідати історії про реальних людей, піднімати важливі соціальні теми, переосмислювати трагічні події. Серед них, наприклад, графічні новели «Маус» Арта Шпігельмана про Голокост та «Розквашене яблуко» Єжи Шилака та Йоанни Карпович про домашнє насилля. На думку Іллі Стронґовського, переклад і видання таких коміксів в Україні може підготувати читачів до майбутньої української графічної прози на важкі теми, наприклад про Голодомор або період УРСР. 

Малі видавництва можуть бути більш відкритими до створення продукту на теми, яким приділяється недостатньо уваги. Ілля Стронґовський наводить приклад: «Основною метою видання книжки про Марію Примаченко для дітей була відсутність будь-яких книжок про Марію Примаченко для дітей. А натомість український ринок пропонує близько сорока дитячих титулів, присвячених Фріді Кало».

Роль видавця у перекладі іноземних коміксів полягає не тільки у тому, щоби цей переклад з’явився, але й у тому, щоби помітити та передати важливий культурний контекст, який не завжди є очевидним, але є ключовим. Ілля Стронґовський назвав видавця «фільтром з пошуку найважливішого в інших культурах». Олександр Михед продовжив цю думку: «На видавця розповсюджується абсолютно та сама історія, яка є з критиком чи з політичним діячем, чи з політичним оглядачем: ти йдеш за тим, кому ти довіряєш. В якийсь момент вимальовується дуже чіткий профіль кожного видавця, і його смак, і його стратегія, і те, за якими історіями він йде сам, які він готовий розказувати».

Ярослав Мішенов зауважив, що індустрія коміксів в Україні знаходиться на стику двох різних течій. Першою течією є комікси не у чистому вигляді – медіа та кінопродукт, створений на основі коміксів. І другою течією є сама графічна література, часто маловідома – «коміксовий метрополітен», як назвав її Ярослав.

Ситуація з коронавірусом внесла зміни у різні сфери життя, у тому числі й у культурну індустрію. Стосовно того, чи виникнуть якісь зміни у сфері створення коміксів, думки розділились. Ілля Стронґовський вважає, що існує небезпека того, що кіноіндустрія стане більш привабливою для споживача, оскільки є досить доступною, в той час як література потребує «контексту співпричетності», невіртуального відчуття спільноти, по яких сильно вдарив карантин. Натомість Ярослав Мішенов думає, що суттєвих змін не відбудеться, оскільки створення і розповсюдження коміксів може вдало і дешево відбуватись дистанційно. Олександр Михед підсумував розмову припущенням, що індустрія коміксів розвиватиметься як і решта індустрій – виживе той, хто сильніший.

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка матеріалу: Ганна Висилевська