Ліки від футуршоку. Наукова фантастика, якої нам не вистачає

Ліки від футуршоку. Наукова фантастика, якої нам не вистачає

Суспільство починає усвідомлювати: майбутнє не десь далеко, воно вже тут, поряд, а фантастика стає нашим повсякденням. Наукова фантастика допомагає розуміти виклики сучасного світу та навчитися краще адаптуватися до змін. Вона дедалі частіше розповідає про те, що стосується нас усіх, про те, що вже відбувається із нами, хочемо ми того чи ні. Також про те, що вийшло і що очікується українською, про нові горизонти й повернення старих імен SciFi.

18 вересня 2020 року у межах 27 BookForum відбулася дискусія на тему наукової фантастики. Учасниками були письменник та мандрівник Макс Кідрук, перекладач і письменник Остап Українець, видавець і письменник Олексій Жупанський, перекладач Євген Ширинос та всесвітньовідомі письменники-фантасти Пітер Воттс (Канада), Цезарій Збєшховський (Польща), Майкл Свонвік (США). Модерував дискусію Євген Пілецький - кандидат філософських наук, популяризатор науки, перекладач і видавець, психотерапевт КПТ. 

Ми звикли до так званої класичної наукової фантастики, у якій насолоджуємося гуманізмом Кліффорда Саймака, винахідництвом Айзека Азімова, сатирою та гумором Роберта Шеклі, фентезі Роджера Желязни та майстерністю інших майстрів жанру. Та чи не змінилася роль наукової фантастики сьогодні? На які питання вона повинна відповідати, щоб максимально наблизити нас до розуміння майбутнього? 

За словами Станіслава Лема, людство еволюціонує у трьох вимірах: біологічному, соціальному та технологічному. Технологічна еволюція просувається найшвидше, постійно порушуючи наші зони комфорту. За таких умов саме наукова фантастика може допомогти нам адаптуватися, зробити нас громадянами майбутнього вже сьогодні. Як і колись, наукова фантастика формує новий погляд на давно поставлені класичні питання або з урахуванням розвитку технологій дає більш сміливі та точні прогнози щодо того, чого можна очікувати завтра. При цьому, сучасні твори цього жанру є глибшими в тому сенсі, що вони не лише описують можливі технічні зміни і подальший розвиток цивілізації, а й допомагають розібратися, хто така власне людина, якою вона є, і як може змінюватися. Сучасні фантасти часто ставлять питання про межі людського. 

І такі питання часто порушують етичні проблеми, провокуючи письменника ігнорувати моральні обмеження. Своїми думками із цього приводу поділився Цезарій Збєшховський: «Нічого не повинно обмежувати письменника, особливо письменника, який пише фантастику. Якщо ми замкнемося виключно в межах нашої етики, якщо писатимемо тільки про речі хороші, морально припустимі, ми не торкнемося багатьох тем і не змусимо читачів до рефлексії. Ми мусимо виходити за межі нашої моральності, описувати такі історії, ставити своїх персонажів у такі ситуації, з якими ми самі не погоджуємося, які викликають в нас як в людей величезний конфлікт. Якщо робимо це і показуємо суспільство, яке кривдить слабких, показуємо негативних героїв, які роблять страшно потворні речі, можемо таким чином зіткнути наше відчуття добра, краси, того, що властиве, з такою ситуацію, з таким героєм. І це напевно дасть нам більше, ніж читання про лагідні, приємні, припустимі речі».

Варто пам’ятати, що фантастика не лише лікує від шоку майбутнього, а й допомагає зрозуміти сучасний світ. Ми живемо у майбутньому, передбаченому письменниками кілька десятиліть тому. Кіберпанк із книжок 80-их років – це практично наша реальність. Але є і величезний масив прогнозів, що не збувається, тож варто трактувати фантастику не як футурологію, а як велику лабораторію для пізнання того, що відбувається тут і зараз.

Наприкінці дискусії учасники поділилися своїми «науково-фантастичними» планами на найближче майбутнє: Євген Ширинос перекладатиме книгу Лю Цисіня «Вічне життя смерті», Макс Кідрук працюватиме над новим амбітним проектом «Нові темні віки» - історичним романом навпаки, Остап Українець досліджуватиме людський прогрес у напрямку розуміння мов і зв’язок між мовленням і мисленням, а у видавництві Олексія Жупанського найближчим часом вийдуть друком книги «Снігова лавина» Ніла Стівенсона, «Спалений Хром» і «Периферійні пристрої» Вільяма Гіббсона. 

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка тексту: Олена Вол