Андрій Данкович презентував на Дитячому форумі збірку коміксів «Саркофаг»
Фантастичний світ, у якому немає обмежень. Художник Андрій Данкович представив збірку коміксів «Саркофаг». Зустріч відбулася 11 травня у рамках Дитячого Форуму. Говорили про роботу над виданням, аудиторію та плани на майбутнє.
Андрій Данкович - художник й ілюстратор зі Львова, який вже встиг представити українські комікси на найбільшому тематичному фестивалі у світі Comic-Con International. У своїх роботах він викоритовує незвичну, як для такого напрямку, техніку малювання кольоровими олівцями, а надихається - образами з єгипетської міфології.
Його збірка «Саркофаг» - три графічні новели, не пов'язані за змістом. Ці історії розповідають про космічних дослідників, інопланетні цивілізації, аномальні явища, тощо. Однак головні герої - не супермени, як це буває зазвичай, а прості люди, які думають, не бояться і пізнають світ.
Задум створити науково-фантастичний комікс у художника виник раптово. Робота була своєрідним відпочинком після першого глобального проекту. "Комікси я малюю з другого класу. Так само довго цікавлюсь і наукою. В дитинстві особливо подобалась астрономія. Так мене потягнуло займатися науковою-фантастикою. Свій же перший комікс у такому жанрі я почав малювати на другому курсі. Він називався «Війна богів» і забрав у мене чимало сил. Щоб трішки відволіктися, я вирішив створити декілька коротких новел. Так те, що робилось для себе, переросло у новий комікс".
Про час, який витрачає на мистецтво говорить, як і більшість художників. Каже, що все залежить від натхнення: «Буває по-різному. Можу довго думати - і нічого не виходитиме... От зараз працюю над другим томом «Війни богів» і вже не знаю, що робити з сюжетом. Я так тих героїв в темряву загнав, що не розумію, як їх звідти витягнути. То мені якось важко йде».
Сюжет та тексти автор пише сам. Каже, що не завжди записує придумане, адже мислить кадрами, відразу уявляє, як це буде виглядати у коміксі.
Художник вирізнається серед інших і тим, що мінімізує використання сучасних технологій і перетворює сторінки на шедеври ручної роботи. На запитання, чому не піддається «гаджетовим» спокусам каже, що олівці асоціюються з його дитинством: «З олівцями я відчуваю себе найбільш комфортно. Хоча сучасною графікою доводиться користуватися все частіше. Наприклад, в моєму останньому коміксі «Мор» олівцем намальований лише контур. Все інше - на графічному планшеті».
Хоч сюжет коміксів напружений, а «наукова частина» вимагає певної ерудованості, «Саркофаг» знаходить аудиторію. Про свого читача пан Андрій розказує так: «Це людина, яка цікавиться наукою. Яка любить наукову-фантастику, стару, 90-х років. Для якої головне сюжет, а не якийсь екшн чи спецефекти. Це людина, яка здатна проводити паралелі з нашою реальністю. Це аудиторія, яка вміє розділяти авторську андеграундну задумку».
Важливий і вік читача. На обкладинці зазначене обмеження 12+. «Чому вона не підходить для дітей меншого віку? То це просто. Ці історії ще занадто складні для них. А вже для старших буде цікаво. Навіть дорослий може знайти в ній щось для себе. А загалом наукова-фантастика - це жанр для широкої аудиторії. І коли я читаю відгуки своїх читачів, я це розумію», - пояснює автор.
Натхнення Андрій Данкович черпає з перегляду фантастичних фільмів, а також захоплюється творчістю Айзека Азімова, Пола Андерсона та коміксами Енкі Білала та Хуана Гіменеза. Художник вважає, що у сучаному мистецтві приділяють замало уваги надрозумному інтелекту та його зв'язку з нами, тому він намагається це виправити.
Поки укаїнці обговорюють збірку «Саркофаг», на основі останньої книжки Андрія Данковича вже планують зняти фільм. Деталі ні автор, ні організатори зустрічі поки що не розголошують. Кажуть, ще потрібно вирішити найважливішу проблему - фінансування.
Художник, засмучується - в Україні комікси поки що не сприймають як серйозний жанр. У більшості вони асоціюються з дитячими історіями про супергероїв. Однак вони можуть стати захоплюючими творами на одному рівні з фільмами та романами.
Дар'я Шовкопляс, Жовтий Роман, прес-центр Дитячого форуму 2018
Його збірка «Саркофаг» - три графічні новели, не пов'язані за змістом. Ці історії розповідають про космічних дослідників, інопланетні цивілізації, аномальні явища, тощо. Однак головні герої - не супермени, як це буває зазвичай, а прості люди, які думають, не бояться і пізнають світ.
Задум створити науково-фантастичний комікс у художника виник раптово. Робота була своєрідним відпочинком після першого глобального проекту. "Комікси я малюю з другого класу. Так само довго цікавлюсь і наукою. В дитинстві особливо подобалась астрономія. Так мене потягнуло займатися науковою-фантастикою. Свій же перший комікс у такому жанрі я почав малювати на другому курсі. Він називався «Війна богів» і забрав у мене чимало сил. Щоб трішки відволіктися, я вирішив створити декілька коротких новел. Так те, що робилось для себе, переросло у новий комікс".
Про час, який витрачає на мистецтво говорить, як і більшість художників. Каже, що все залежить від натхнення: «Буває по-різному. Можу довго думати - і нічого не виходитиме... От зараз працюю над другим томом «Війни богів» і вже не знаю, що робити з сюжетом. Я так тих героїв в темряву загнав, що не розумію, як їх звідти витягнути. То мені якось важко йде».
Сюжет та тексти автор пише сам. Каже, що не завжди записує придумане, адже мислить кадрами, відразу уявляє, як це буде виглядати у коміксі.
Художник вирізнається серед інших і тим, що мінімізує використання сучасних технологій і перетворює сторінки на шедеври ручної роботи. На запитання, чому не піддається «гаджетовим» спокусам каже, що олівці асоціюються з його дитинством: «З олівцями я відчуваю себе найбільш комфортно. Хоча сучасною графікою доводиться користуватися все частіше. Наприклад, в моєму останньому коміксі «Мор» олівцем намальований лише контур. Все інше - на графічному планшеті».
Хоч сюжет коміксів напружений, а «наукова частина» вимагає певної ерудованості, «Саркофаг» знаходить аудиторію. Про свого читача пан Андрій розказує так: «Це людина, яка цікавиться наукою. Яка любить наукову-фантастику, стару, 90-х років. Для якої головне сюжет, а не якийсь екшн чи спецефекти. Це людина, яка здатна проводити паралелі з нашою реальністю. Це аудиторія, яка вміє розділяти авторську андеграундну задумку».
Важливий і вік читача. На обкладинці зазначене обмеження 12+. «Чому вона не підходить для дітей меншого віку? То це просто. Ці історії ще занадто складні для них. А вже для старших буде цікаво. Навіть дорослий може знайти в ній щось для себе. А загалом наукова-фантастика - це жанр для широкої аудиторії. І коли я читаю відгуки своїх читачів, я це розумію», - пояснює автор.
Натхнення Андрій Данкович черпає з перегляду фантастичних фільмів, а також захоплюється творчістю Айзека Азімова, Пола Андерсона та коміксами Енкі Білала та Хуана Гіменеза. Художник вважає, що у сучаному мистецтві приділяють замало уваги надрозумному інтелекту та його зв'язку з нами, тому він намагається це виправити.
Поки укаїнці обговорюють збірку «Саркофаг», на основі останньої книжки Андрія Данковича вже планують зняти фільм. Деталі ні автор, ні організатори зустрічі поки що не розголошують. Кажуть, ще потрібно вирішити найважливішу проблему - фінансування.
Художник, засмучується - в Україні комікси поки що не сприймають як серйозний жанр. У більшості вони асоціюються з дитячими історіями про супергероїв. Однак вони можуть стати захоплюючими творами на одному рівні з фільмами та романами.
Дар'я Шовкопляс, Жовтий Роман, прес-центр Дитячого форуму 2018