ІІ Конгрес «Промоція літератури в Україні»: чи потрібен Інститут книги

20-21 лютого у Києві відбувся ІІ Конгрес «Промоція літератури в Україні», який організувала ГО Ukrainian Literary Center. Мета цього заходу, за словами організаторів, – налагодження діалогу у професійній спільноті, обмін досвідом, обговорення можливих вирішень проблем у культурній сфері. Отже, під час Конгресу презентували стратегію «Культура 2025», розповідали як Львів отримав статус «Місто літератури ЮНЕСКО» і що таке Програма ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність», ділились досвідом у сфері піару та фінансування літературних проектів. А також обговорювали Інститут книги, за створення якого проголосувала нещодавно Верховна Рада. Чи потрібна ця інституція сьогодні, якою вона повинна бути? До дискусії на цю тему запросили президента ГО «Форум видавців» Олександру Коваль, народну депутатку України Ірину Подоляк, науковця, дослідника культурних процесів та культурного менеджера Антона Дробовича та президента Української асоціації видавців та книго розповсюджувачів Олександра Афоніна. Модерувала розмову Галина Танай, організатор літературних проектів. Олександра Коваль про створення Інституту книги в Україні: «Коли я дізналась, що на розгляд Верховної Ради було внесено цей законопроект, це було для мене несподіванкою. Якби його розробники спитали мою думку, я б відрадила його подавати. Хоча, коли такий Інститут книги було створено в Польщі у 2004 році, я почала розмову про його створення в Україні. Наша державна система не готова до інституцій нового типу, які повинні вписатися в зовсім нові правила. Можна було також внести поправки до закону про Держкомтелерадіо і надати необхідних повноважень, які будуть передані до Інститут книги і тоді певним чином контролювати їхню роботу. Що я закликаю робити всіх? Полюбити цей Інститут, бо нам з ним жити. А поки не зміниться система, функціонувати нормально він не зможе». Олександр Афонін вважає, що Інститут книги потрібен, але цей проект потрібно детально проаналізувати. «Чи потрібен Інститут? Дуже потрібен. Я у 99 році написав проект такої інституції, з розписом напрямків діяльності. Вона мала бути створена як відокремлена структура і в своїх діях незалежна від Держкомтелерадіо. І ще одна проблема – не відсутність чи наявність Інституту, а відсутність єднання в середовищі, в якому ми працюємо» – зазначив президент Української асоціації видавців та книго розповсюджувачів. Ірина Подоляк, яка є однією з авторів законопроекту про Інститут книги, розповіла чому його було створено і закликала учасників Конгресу брати участь у конкурсі на директора Інституту, а також разом змінювати пріоритети країни, зокрема щодо культури. Антон Дробович відзначив велику кількість позитивних поправок, які було внесено у другу версію законопроекту про Інститут книги, що вдалося завдяки спільним обговоренням. Науковець також зазначив, що Інститут книги у всіх країнах, де існує – це лиш інструмент публічної дипломатії, він всього лиш доповнює велику роботу, яка виконується багатьма іншими організаціями та інституціями.