Книга на радіо: промовисті сторінки

21 вересня десятки людей зібралися під Геокуполом в самому серці Львова. Так, це ще одна подія в рамках головного культурного фестивалю країни - 26 BookForum. 

Сьогодні разом з нашим експертом Андрієм Куликовим говорили на досить незвичну тему: книжкові огляди на радіо. 

Як часто ви слухаєте радіо? Впевнена, що більшість з вас відповіли «ніколи» або «дуже рідко». Насправді ж, більшість людей є регулярними радіослухачами, хоч вони цього й не помічають. 

Чому в епоху телебачення радіо все ще існує? Тому що радіо має в собі дещо унікальне: воно демократичніше за будь-який інший вид медіа. Воно дарує більшу анонімність промовцям. Відповідно люди набагато активніше рецензують саме в такий спосіб. Радіо також залишає нам право на власну оцінку того, про що говорять, урівнює нас з тими, хто виступає. Адже слухачі мають можливість зателефонувати чи дати коментар. 

Крім того, радіо дозволяє одразу розпізнати фальш у словах промовця. Дуже просто розрізнити, коли людина просто читає з листочка, а коли справді висловлює свої думки. 

Андрій Куликов також поділився певними прийомами, що приваблюють слухача. Наприклад, не обов`язково повністю читати книгу, щоб згадати про неї в ефірі. Враження у спікера складається вже з декількох розділів, а фраза "я почав читати" грається з нашою уявою. 

Крім того, на радіо уникають часто висловлювати власну думку. Найчастіше ведучі посилаються на оцінки інших або питають про неї у відомих громадських діячів ще перед ефіром. Чому? Бо слухачам зазвичай нецікаво слухати чиїсь роздуми. 

Помічали, як інколи заслуховуєтесь текстом? Це все тому, що на радіо вигукують особливі фрази та літературні прийоми, які наче чіпляють вухо. 

Лекція була справді цікавою. Тепер ми разом з паном Андрієм сподіваємося на розвиток радіо та чекаємо його ефірів. 

Текст — Вікторія Кравчик

Світлини — Дарина Кухар