Непотрібних речей, як і непотрібних людей, не буває

Днями у арт-кав'ярні «Дзиґа» відбулася презентація книги «Рух «Емаус». Історія солідарності», автором якої є Андрій Курков. Автор працював над книгою близько року.  Історія руху «Емаус» розпочалася в 1948 році після війни у Франції, організатором руху став священик-авантюрист. Заради добра він порушував закон, і зупинити його не міг ніхто. Це людина-легенда, до якої з'їжджалися із різних країн світу, щоб навчитися як влаштувати своє життя та стати незалежним. Головна ідея руху «Емаус» – навчити людину відповідати за себе та за свою спільноту. До нашої країни ця ідея долетіла лише до західних областей: Олеся Саноцька започаткувала організацію «Оселя», яка передає позитивний вірус – доброту. Андрій Курков розповідає про те, як все розпочалося: «Сім-вісім років тому я поїхав до спільноти і перше, що зробив – навчився розмальовувати тарілки. Тоді вирішив привезти дві сумки посуду у Київ, зробив експозицію і, на здивування багатьох, все було розкуплене. «Емаус» – корпорація доброти, яку можна заснувати у будь-якому місці. Адже завжди є ті, для кого це потрібно робити – для людей, які «випали» із життя, про яких забула система. Ми повинні діяти. Дуже важливо допомогти людині опертися, подати дружню руку допомоги». На події висловився Тарас, якому допомогла організація: «Коли я не знав, що робити – мене підняли. Я віднайшов сенс життя, мене навчили нової професії. Спочатку перебування у спільноті було для мене незвичним, та зараз кожен став для мене справжньою родиною. Я знаю, що можу звернутися і мене не залишать». Бездомність – особливий статус. Така людина бачить зворотню сторону життя, яку ми, люди в розкошах, не відчуваємо, і парадоксально бідніємо. Розмови з «оселянами» дають неймовірну кількість прозрінь. Дуже цікаво спілкуватися з людьми, які не одягають маски, які є самими собою. Зараз відбувається певний переворот у свідомості львів’ян. Але таких переворотів потребує не лише Львів, але і вся Україна. Видавець Олег Фешовець розповідає: «Коли студіював філософію, задумався, що в усіх грецький міфах людина губиться, незважаючи на свій соціальний стан та зв’язки із Богами. Усі міфологічні історії закінчуються поразкою, крім міфа про Одесія, у якому він повертається додому і утверджується у житті. Тоді я подумав - цей глибокий народ не міг сфальшувати, розпочав копати глибше і знайшов. Усі архаїчні версії цього міфу є сумними. Коли людина відривається від точки опори – повернутися більше не може. Сучасна людина є бездомна. Це відноситься не тільки до безхатченків, а і до людей, які ззовні зображають серйозну поставу солідності, ховаються у квазірелігіях, квазіідеях, хапаються за модні теми, натягають не справжню посмішку і фальшивлять. Можливо, неварто ховатися за марною уявою про свій справжній дім? Будьмо чесними із собою. Ніхто не може зарікатися, що буде завтра». «Емаус» - це стиль життя, якого не можна навчитися. Потрібно мати такий світогляд, жити ідеями солідарності. Ми існуємо за гаслом: «Моя хата скраю, я нічого не знаю». Ми щасливі у країні, де навколо помирають люди. Тільки включившись у роботу організації, розумієш, що ти причетний до всього, що відбувається навколо. Тому ця книга повинна обов`язково бути почутою, прочитаною кожним. Автор: Мигидюк Анастасія Фото: Тарасенко Амелія