#НовинкиДоBookForum | Meridian Czernowitz
MERIDIAN CZERNOWITZ не є видавництвом у традиційному розумінні, бо не мають ані штату, ані офісу, ані потужностей виробництва, проте їхні книжкові проекти - це завжди довгоочікувана подія. Нижче добірка #новинок до 25 Book Forum.
«Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.
П’яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер про сучасну Україну, де вартість людського життя вимірюється хабарами, а вбивці стоять у перших рядах на церковних службах. Але до чого тут Пучіні і здатний спопелити душі обох антагоністів погляд мадам Батерфляй? І чи справді поділ на добро і зло є в цьому романі таким однозначним? Відповіді на останнє запитання читач не знайде до самої розв’язки. А можливо, й після неї.
«Тривожні маки» – це тексти, які інтерполюють гіперсексуальність, містицизм і саєнтологію в один репозиторій. Тут кожен вірш має гіперпосилання на інші, утворюючи генеалогічне дерево рефлексій і рефлексів, рецепцій і перцепцій. На основі однієї лексеми автор схильний поєднувати абсолютно різні сфери, різні порядки, різні сумісності, різні регістри.
У віршах Педро Ленца насправді багато Швейцарії, багато топоніміки, назв містечок, імен, суто місцевих ситуацій. Просто Швейцарія тут не надто впізнавана, не надто характерна, не надто схожа на ту, яку ми звикли собі малювати в нашій стереотипній уяві. Не надто туристична, не надто респектабельна, Швейцарія робітників і пияків, Швейцарія лузерів і невдах. Справді, багато ми знаємо про швейцарських лузерів? А про швейцарський пролетаріат?.. У цьому сенсі поезії Педро є чудовим путівником по той бік швейцарської ночі.
Игорь Померанцев родился в 1948 г. в Саратове. Вырос и учился в Черновцах. Работал сельским учителем в Карпатах и техническим переводчиком в Киеве. В 1978 г. эмигрировал из СССР и в том же году впервые вышел в эфир (Радио «Свобода», Украинская и Русская редакции). Около семи лет работал на Би-би-си (Русская служба, 1980-1987). Последние тридцать с лишним лет сотрудник Радио Свобода (Лондон, Мюнхен, Прага). Редактор радиожурнала «Поверх барьеров» и авторских передач «Красное сухое», «Мои любимые пластинки» и др. Его радиопьесы «Вы меня слышите?» (с Джоном Шрэпнелом), «Любовь на коротких волнах» (с Валентином Гафтом), «Любимцы господина Фабра» (с Сергеем Юрским), «Краткий разговорник для приезжих» (с Иваном Шведовым) звучали на волнах Би-би-си (World Service), France Culture и Радио Свобода.
Проза, стихи и эссе И. Померанцева переведены на украинский, английский, немецкий, польский, чешский и др. языки. Лауреат международного фестиваля теле- и радиопрограмм «Эфирная шкатулка» (2011 г.).
В книгу "Вы меня слышите?" вошли избранные репортажи, комментарии, переводы, радиоэссе и рассказы, звучавшие в эфире и/или опубликованные в блоге.
Антена | Сергій Жадан
«Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.
Твій погляд, Чіо-Чіо-сан | Андрій Любка
П’яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер про сучасну Україну, де вартість людського життя вимірюється хабарами, а вбивці стоять у перших рядах на церковних службах. Але до чого тут Пучіні і здатний спопелити душі обох антагоністів погляд мадам Батерфляй? І чи справді поділ на добро і зло є в цьому романі таким однозначним? Відповіді на останнє запитання читач не знайде до самої розв’язки. А можливо, й після неї.
Тривожні маки | Андрій Тужиков
«Тривожні маки» – це тексти, які інтерполюють гіперсексуальність, містицизм і саєнтологію в один репозиторій. Тут кожен вірш має гіперпосилання на інші, утворюючи генеалогічне дерево рефлексій і рефлексів, рецепцій і перцепцій. На основі однієї лексеми автор схильний поєднувати абсолютно різні сфери, різні порядки, різні сумісності, різні регістри.
Мій друг машиніст крана |Педро Ленц
пер. з нім. Сергій Жадан, Євгенія Лопата
У віршах Педро Ленца насправді багато Швейцарії, багато топоніміки, назв містечок, імен, суто місцевих ситуацій. Просто Швейцарія тут не надто впізнавана, не надто характерна, не надто схожа на ту, яку ми звикли собі малювати в нашій стереотипній уяві. Не надто туристична, не надто респектабельна, Швейцарія робітників і пияків, Швейцарія лузерів і невдах. Справді, багато ми знаємо про швейцарських лузерів? А про швейцарський пролетаріат?.. У цьому сенсі поезії Педро є чудовим путівником по той бік швейцарської ночі.
Вы меня слышите? | Игорь Померанцев
Игорь Померанцев родился в 1948 г. в Саратове. Вырос и учился в Черновцах. Работал сельским учителем в Карпатах и техническим переводчиком в Киеве. В 1978 г. эмигрировал из СССР и в том же году впервые вышел в эфир (Радио «Свобода», Украинская и Русская редакции). Около семи лет работал на Би-би-си (Русская служба, 1980-1987). Последние тридцать с лишним лет сотрудник Радио Свобода (Лондон, Мюнхен, Прага). Редактор радиожурнала «Поверх барьеров» и авторских передач «Красное сухое», «Мои любимые пластинки» и др. Его радиопьесы «Вы меня слышите?» (с Джоном Шрэпнелом), «Любовь на коротких волнах» (с Валентином Гафтом), «Любимцы господина Фабра» (с Сергеем Юрским), «Краткий разговорник для приезжих» (с Иваном Шведовым) звучали на волнах Би-би-си (World Service), France Culture и Радио Свобода.
Проза, стихи и эссе И. Померанцева переведены на украинский, английский, немецкий, польский, чешский и др. языки. Лауреат международного фестиваля теле- и радиопрограмм «Эфирная шкатулка» (2011 г.).
В книгу "Вы меня слышите?" вошли избранные репортажи, комментарии, переводы, радиоэссе и рассказы, звучавшие в эфире и/или опубликованные в блоге.