Побачив світ третій том листів Лесі Українки
21-го вересня у межах проведення 25 ювілейного Book Forum у приміщенні конференц-залу Львівського Палацу Мистецтв о 18:30 відбулася грандіозна подія для затятих лесезнавців та ревних шанувальників творчості найгеніальнішого класика – презентація третього тому листів Лесі Українки за участі Оксани Забужко, Валентини Савчук, Віри Агеєвої, та Ірини Волецької.
Сьогодні Book Forum дозволив присутнім розширити межі сприйняття і розуміння авторки «Лісової пісні» та підійти до неї на крок ближче. Цьому неабияк сприяла модераторка презентації Оксана Забужко – відома письменниця, есеїстка та знавець творчості Лесі Українки, Валентина Савчук (Прокіп) – науковиця, упорядниця книжки «Леся Українка. Листи 1876 – 1897», «Леся Українка. Листи 1898-1902» і третього видання листів, Віра Агеєва – українська літературознавиця, дослідниця творчості Лесі Українки та Ірина Волецька – театрознавиця, режисерка.
Модераторка Оксана Забужко коротко окреслила регламент презентації та одразу взялась до розповіді про свій стосунок до Лесі, а також відзначила внесок Ізи Хрустлінської – польської публіцистки, яка певним чином виступила «двигуном» цього потужного проекту та від себе додала значимість виходу у світ третього тому листів Українки.
Укладачка усіх трьох томів Валентина Савчук порівняла ці видання зі своїми дітьми, над якими піклувалась та плекала їх появу на світ. Пані Валентина навела цікаві арифметичні дані, з якими асоціює видані томи. «Перший том – двісті п’ятдесят шість листів, другий том – двісті дев’яносто вісім листів, третій – триста сімдесят один лист і наразі дев’ятсот двадцять п’ять», – з гордістю констатує кількість зібраних та упорядкованих листів Лесі Українки пані Савчук.
Віра Агеєва ж, розповідаючи про Лесю згадала явище купюрування (вирізання «неугодних» текстів) із творів Лесі Українки за часів радянської влади, в яких поетеса часто-густо висловлювала свої патріотичні почування. Також розповіла про своє перше знайомство з «Лісовою піснею» та загалом з Українкою. Дослідниця наголосила на, маловідомих чи почасти невідомих фактах листування Українки, чим неабияк зацікавила чисельну аудиторію.
Вже під кінець режисерка Ірина Волецька висловила бажання перенести сюжети листів Лесі на сцену, щоб познайомити сучасного українця з не покритою бронзою письменницею, а живою європейською дамою, яка говорить до нас і сьогодні. Кожен спікер намагався розкрити для присутніх феномен Лесі для нового розуміння та нового сприйняття творів геніальної поетеси та письменниці. Оксана Забужко також проанонсувала вихід у світ повного видання творів Лесі Українки до 150-річчя з Дня її народження.
На завершення Ростислав Лужецький відзначив внесок видавництва «Комора», Лариси Мірошниченко, Оксани Плаксій, Євгена Спожового, Миколи Ковальчука та Ніни Тихоновської, а також розтлумачив семантику кольорів усіх трьох видань. Малиновий – колір юності, колір тіфані – зрілість, а глибоко фіолетовий – колір святості, створивши таким чином не просто естетичне оформлення, а й вклавши ще й глибокий сенс.
Авторка - Юлія Галапач
Фото - Катерина Гринчук
Сьогодні Book Forum дозволив присутнім розширити межі сприйняття і розуміння авторки «Лісової пісні» та підійти до неї на крок ближче. Цьому неабияк сприяла модераторка презентації Оксана Забужко – відома письменниця, есеїстка та знавець творчості Лесі Українки, Валентина Савчук (Прокіп) – науковиця, упорядниця книжки «Леся Українка. Листи 1876 – 1897», «Леся Українка. Листи 1898-1902» і третього видання листів, Віра Агеєва – українська літературознавиця, дослідниця творчості Лесі Українки та Ірина Волецька – театрознавиця, режисерка.
Модераторка Оксана Забужко коротко окреслила регламент презентації та одразу взялась до розповіді про свій стосунок до Лесі, а також відзначила внесок Ізи Хрустлінської – польської публіцистки, яка певним чином виступила «двигуном» цього потужного проекту та від себе додала значимість виходу у світ третього тому листів Українки.
Укладачка усіх трьох томів Валентина Савчук порівняла ці видання зі своїми дітьми, над якими піклувалась та плекала їх появу на світ. Пані Валентина навела цікаві арифметичні дані, з якими асоціює видані томи. «Перший том – двісті п’ятдесят шість листів, другий том – двісті дев’яносто вісім листів, третій – триста сімдесят один лист і наразі дев’ятсот двадцять п’ять», – з гордістю констатує кількість зібраних та упорядкованих листів Лесі Українки пані Савчук.
Віра Агеєва ж, розповідаючи про Лесю згадала явище купюрування (вирізання «неугодних» текстів) із творів Лесі Українки за часів радянської влади, в яких поетеса часто-густо висловлювала свої патріотичні почування. Також розповіла про своє перше знайомство з «Лісовою піснею» та загалом з Українкою. Дослідниця наголосила на, маловідомих чи почасти невідомих фактах листування Українки, чим неабияк зацікавила чисельну аудиторію.
Вже під кінець режисерка Ірина Волецька висловила бажання перенести сюжети листів Лесі на сцену, щоб познайомити сучасного українця з не покритою бронзою письменницею, а живою європейською дамою, яка говорить до нас і сьогодні. Кожен спікер намагався розкрити для присутніх феномен Лесі для нового розуміння та нового сприйняття творів геніальної поетеси та письменниці. Оксана Забужко також проанонсувала вихід у світ повного видання творів Лесі Українки до 150-річчя з Дня її народження.
На завершення Ростислав Лужецький відзначив внесок видавництва «Комора», Лариси Мірошниченко, Оксани Плаксій, Євгена Спожового, Миколи Ковальчука та Ніни Тихоновської, а також розтлумачив семантику кольорів усіх трьох видань. Малиновий – колір юності, колір тіфані – зрілість, а глибоко фіолетовий – колір святості, створивши таким чином не просто естетичне оформлення, а й вклавши ще й глибокий сенс.
Авторка - Юлія Галапач
Фото - Катерина Гринчук