Поезія як спосіб самовираження
24 вересня відбулася зустріч з чеською письменницею з українським корінням – Марією Ілляшенко. Талановита поетеса, перекладачка та номінантка на премію Magnesia Litera в категорії “Відкриття року” завітала до Львова з нагоди 24 Форуму видавців.
У дитинстві Марія Ілляшенко переїхала з рідного Києва до Чехії. Навчалася у Празькому Чарльзському університеті на філолога.
«Література з’явилася у моєму житті завдяки батькам. Саме вони привили мені любов до поезії. Моїм улюбленим поетом і по сьогоднішній день залишається Пушкін», - розповідає вона. Марія не планувала стати поеткою у дорослому житті, але виявила, що це найкращий спосіб самовираження.
Письменниці було нелегко призвичаїтися до чеської поезії. Адже в ній майже немає рими, а для тих, хто звик до української або ж російської поезії, звучить дуже прозаїчно. «Мені казали, що у мене чеська поезія, але рими дивні як для Чехії, вони скоріше російські чи українські», - розповідає Марія.
Шлях письменниці у літературі не був типовим. Марія почала писати вже переїхавши до Чехії: «Коли я вчилася в університеті мені доводилося працювати і я не мала часу на амбіції. Я писала, тому що треба було писати. Тоді я була дуже молодою. Подавала свої роботи на конкурси та бачила, що щось таки починає складатися. Я не починала з літературних журналів, як це зазвичай буває».
Одного дня їй написав знайомий, який працював у видавництві з пропозицією зробити збірку. Тоді Марія взялася за книжку, але при цьому працювала над однією поему.
Окрім письменницької творчості Марія також займається перекладацькою. Вона перекладає з української, польської та російської. Зокрема, таких українських авторів як Юрій Андрухович та Олена Гусейнова.
Письменниця не вважає себе професійним перекладачем: «Зараз в мене немає потреби перекладати. Але коли я займалася перекладом «Індії» Андруховича, мені здалося це дуже цікавим». Зараз Марія працює над новою книгою.
Після запитань письменниця зачитала вірші мовою оригіналу. Потім прозвучав переклад. Один із зачитаних творів «Мускати», був тісно пов’язаний з дитинством Марії.
«Тоді я була у Польщі та мала писати дисертацію, але замість цього написала вірш», - зізнається Марія, зачитуючи наступний твір «Подружня зрада».
Також письменниця розповіла про свою найвідомішу збірку віршів «Осіп прямує на південь»: «Осіп – це мала пташка, яка живе у брудному районі Праги. У нього є мрія полетіти на південь до Вірменії. Осіп любить слова і вважає себе поетом. У мене справді була пташка Осіп. Я вигадала це ім’я для нього». Письменниця написала свою збірку, сумуючи за рідним Києвом.
«Я завжди читаю цю поему повністю, адже це є цілісна історія», - зазначає авторка. Але, на жаль, присутні на зустрічі почули лише кілька уривків з твору.
Цаценко Євгенія