Презентація листування Блаженнішого Любомира Гузара з матір’ю: книжка «Найдорожча мамусю»
20-го вересня на 25-му Форуму Видавців відбулася презентація листування Блаженнішого Любомира Гузара з матір’ю: книжка «Найдорожча мамусю». Це видання – данина пошани Блаженнішому Любомиру Гузару в річницю його відходу до Вічності.
Це не просто листи між двома рідними. Це книжка про зворушливі стосунки сина і матері; про глибоку Віру, щиру Любов та безмежну Надію великої Людини; про чернече покликання о. Любомира і його служіння в монастирі «Студіон» біля Риму; про його працю задля відродження церкви та незалежності України.
Єпископ Гліб говорить: «Немає слів передати все, скільки він зробив для греко-католицької церкви у найскладніші періоди її існування та розвитку, для нашої країни. Він був постаттю не тільки галицького, а загальноукраїнського масштабу. Найбільшою вдячністю до всіх справ, які він зробив, напевно, буде – пам’ятати про нього: який він був та що зробив за своє життя. Про особистість важливо багато говорити, але «не перетворювати її на бронзовий пам’ятник». Нехай він залишається у нашій пам’яті справжньою Людиною».
Листування Блаженнішого Любомира Гузара з матір’ю тривало близько тридцяти років, від 70-тих років - аж до 1992 року - смерті мами. У той час чоловік був помічником, близьким співробітником Йосипа Сліпого. Не всі листи збереглися, але ті, що залишилися у хорошому стані – розміщені на сторінках книжки «Найдорожча мамуся». Окрім тексту, тут є багато фотографій. З ними було багато проблем, адже не завжди можна було зрозуміти, хто ж ті люди на світлинах. Ця книжка – безперечно історичне джерело, яке може бути цікавим багатьом дослідникам та вченим. У ній вони можуть почитати критичну оцінку як і церковних, так і політичних діячів. Але, насамперед, це особистий документ. Ця книжка – не тільки для істориків. Вона для усіх, хто хоче побачити, яким Любомир Гузар був насправді. «Коли йдеться про такі публічні постаті, то завжди є бажання «поглянути» за куліси, побачити, які вони були у приватному житті; про що спілкувалися з рідними. Ми знаємо, що публічні люди не показують себе справжніми. Але коли ми читаємо ці листи, і, начебто, бачимо іншого єпископа, то розуміємо, що він – щирий. Він наодинці з собою такий самий як у своїх повчаннях, інтерв’ю, виступах на телебаченні», - додає Єпископ (Лончина) Гліб.
«Найдорожча мамусю» - плід праці багатьох людей. Особливо багато зусиль доклала племінниця Любомира Гузара Марія. Жінка ще за життя свого дядька розпочала збирати матеріали, адже завжди хотіла знати історію своєї родини. Окрім цього, Марія взяла участь у зніманні фільму про Любомира Гузара.
Пам’ятає чоловіка й Аніта Прокопович, яка п’ятнадцять років пропрацювала з Блаженнішим Любомиром: «Мене одразу вразив його спокійний добрий погляд. Він був дуже уважний, ніколи ні на що не нарікав. Завжди намагався знайти правильне рішення, врівноважено вирішував усі конфлікти. Був гарним стратегом та успішним дипломатом. Дивився у майбутнє церкви та держави, дбав про об’єднання православних конфесій. Мав надзвичайно тонке почуття гумору. Був надзвичайно простим у побуті, і ніколи не мав «зіркової хвороби»».
«Найдорожча мамусю» - не просто книга. Це віконце у внутрішній світ непересічної особистості та видатного церковного пастиря.
Авторка – Анастасія Мигидюк
Фото – Вероніка Кашинська
Листування Блаженнішого Любомира Гузара з матір’ю тривало близько тридцяти років, від 70-тих років - аж до 1992 року - смерті мами. У той час чоловік був помічником, близьким співробітником Йосипа Сліпого. Не всі листи збереглися, але ті, що залишилися у хорошому стані – розміщені на сторінках книжки «Найдорожча мамуся». Окрім тексту, тут є багато фотографій. З ними було багато проблем, адже не завжди можна було зрозуміти, хто ж ті люди на світлинах. Ця книжка – безперечно історичне джерело, яке може бути цікавим багатьом дослідникам та вченим. У ній вони можуть почитати критичну оцінку як і церковних, так і політичних діячів. Але, насамперед, це особистий документ. Ця книжка – не тільки для істориків. Вона для усіх, хто хоче побачити, яким Любомир Гузар був насправді. «Коли йдеться про такі публічні постаті, то завжди є бажання «поглянути» за куліси, побачити, які вони були у приватному житті; про що спілкувалися з рідними. Ми знаємо, що публічні люди не показують себе справжніми. Але коли ми читаємо ці листи, і, начебто, бачимо іншого єпископа, то розуміємо, що він – щирий. Він наодинці з собою такий самий як у своїх повчаннях, інтерв’ю, виступах на телебаченні», - додає Єпископ (Лончина) Гліб.
«Найдорожча мамусю» - плід праці багатьох людей. Особливо багато зусиль доклала племінниця Любомира Гузара Марія. Жінка ще за життя свого дядька розпочала збирати матеріали, адже завжди хотіла знати історію своєї родини. Окрім цього, Марія взяла участь у зніманні фільму про Любомира Гузара.
Пам’ятає чоловіка й Аніта Прокопович, яка п’ятнадцять років пропрацювала з Блаженнішим Любомиром: «Мене одразу вразив його спокійний добрий погляд. Він був дуже уважний, ніколи ні на що не нарікав. Завжди намагався знайти правильне рішення, врівноважено вирішував усі конфлікти. Був гарним стратегом та успішним дипломатом. Дивився у майбутнє церкви та держави, дбав про об’єднання православних конфесій. Мав надзвичайно тонке почуття гумору. Був надзвичайно простим у побуті, і ніколи не мав «зіркової хвороби»».
«Найдорожча мамусю» - не просто книга. Це віконце у внутрішній світ непересічної особистості та видатного церковного пастиря.
Авторка – Анастасія Мигидюк
Фото – Вероніка Кашинська