Презентація роману Ірини Агапєєвої «Сповідь про жіночу тюрму»

Ірина Агапєєва -  колишня ув’язнена, а сьогодні письменниця, юристка розповіла про всю складність перебування в СІЗО (була  там один рік). Перше, на що звернула увагу авторка - ніхто не зацікавленій в правді, окрім тебе самого. Викрик із залу слухачів: «А як же друзі, родичі?», - викликало у письменниці легку усмішку з подальшим поясненням, що всі друзі та знайомі одразу зникли, або удавали, що не знають ні тебе, ні твоєї проблеми, одним словом, як від прокаженої відсахнулись. Наступне -  це неписані правила, і  йдеться не про атмосферу всередині колективу, а саме між працівниками в’язниці. «За час перебування там, я ні разу не бачила жінки-поліцейського, хоча в жіночій тюрмі це мала б бути нормою, а про насмішки, насильство як фізичне, так і сексуальне мені прикро навіть згадувати», - зі слів авторки. Відсутність нормальних умов для життя, медичного забезпечення - це те з чим стикаються жінки в СІЗО кожного дня. Одне з найосновніших питань було: що допомагає  не зламатись у такій важкій ситуації?Відповідь: «Напевне це бажання відновити справедливість, що логічно, а також колектив, який виявився абсолютно інший ніж нам описують іноземні фільми та деяка художня література».   Авторка - Наталя Павлюх Фото – Галина Костик