«Спільний простір». Презентація Дискусійного ПЕН-клубу

«Спільний простір». Презентація Дискусійного ПЕН-клубу
22 вересня у межах Book Forum відбулася презентація Дискусійного ПЕН-клубу. У Дзеркальній залі Палацу Потоцьких розповіли про проект «Спільний простір». Учасниками дискусії стали Гнатюк Оля, Єрмоленко Володимир, Прохасько Тарас та Славінська Ірина. Модератор бесіди – Тетяна Терен. Предметом обговорення стала дискусія. Важливим було розібратися, а чи вміють люди правильно дискутувати. Чи готові люди слухати один одного? Нині мистецтво бесіди – складний процес, який має свої варіації. Наприклад, є так звані «small talk» - короткі змістовні бесіди. Зараз пропонують популяризувати довгі дискусії на різноманітні теми. Для цього потрібно мати спеціальні майданчики, які зможуть проводити ці великі розмови. А ще необхідний зворотній зв’язок: активність від аудиторії. Зараз таким керувати можуть Громадське телебачення і радіо, а також Суспільне мовлення. Проект «Спільний простір» пропонує створити новий формат. Взяти тему і протягом години обговорювати проблему у прямому ефірі. Учасниками будуть інтелектуали, обізнані у різних сферах. «Ми робимо краще командою. Щоб стати гарною командою, потрібно сісти за один стіл і все проговорити», - говорить продюсер радіо «Культура» Славінська Ірина. Такий прототип «нової» бесіди дозволить давати «живе» слово, а натомість отримувати «живу» відповідь. Проблемою є те, що в Україні немає монопольної платформи. У всіх раніше був образ великої публічної сфери, а зараз цей масштаб поступово зменшується. Український перекладач Володимир Єрмоленко зазначає: « Ми – бульбашки від шампанського. Цей проект є ще однією бульбашкою серед багатьох». Темою обговорення стала культура дискусії. Важливо, щоб люди вчилися слухати один одного. Проект дискусії необхідно виводити на більш важливий рівень. Зараз вона занепадає саме через появу соціальних мереж. Цей ефект спричиняє брак обговорення. Усе більше людей долучаються до нових інформаційних платформ. А про формування певної культури, практики і мови не може бути. Соціальні мережі – коли кожен є політиком. Політика – коли людина звертається до аудиторії, якої вона не бачить. Цей інформаційний простір має позитив та негатив. Перше спричиняє більше контактів, а друге зменшує їх інтенсивність. Медіа повинні стати модератором дискусії, навіть редактором цього процесу. Обговорення не може працювати саме по собі. Тож важливо вказувати, що показують ті голоси, які є учасниками дискусії. Кожен має стати переможцем: зробити так, щоб його почули. А чи варто чути всі ті голоси? Автор - Вінніченко Анжеліка Фото - LUFA