Топ-100 книжок, які варто прочитати кожному українцю
Більше року тому український ПЕН-клуб почав роботу над дуже складним, але надзвичано потрібним потрібним українській літературі проектом: укладанням топ-100 книжок, які треба прочитати кожному українцю. Так з’явився список «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою», що його учасники ПЕН-клубу презентували 22 вересня в рамках 26 Book Forum.
Важливо розуміти, що це єдиний такого роду проект в Україні, зокрема створений від ПЕН-клубу, адже усі інші країни-представники цієї організації вирішили не братись до такої важкої і дуже суперечливої роботи. Проте його мета – показати повноту української літератури, звернути увагу читачів на малознані або забуті твори, спровокувати конкуруючі списки задля створення навкололітературної дискусії – була тим, що не може не спонукати до уважної, хоча й надміру відповідальної роботи.
Цікаво було послухати про проблеми, що виникали на шляху створення цього списку. Серед них і питання про назву: вживати слово «література» чи доречніше використати «мова»? Починати список від Сковороди чи від Котляревського? Чи, може, аж від давньої літератури? Також задумувались над тим, що вважати повноцінним твором. Зупинились зрештою на тому, що творами у цьому списку будуть вважатись романи, повісті, новели, оповідання, поеми і навіть збірки поезії та малої прози, які були укладені у цілісний, завершений твір. Великою проблемою була також періодизація і кількість представників від певного століття. Так вирішили брати до уваги авторів з 19 і 20 століття, а також з часів незалежності України у приблизно пропорційних частках. Важливо, що на одного автора домовились виділяти одну позицію у списку, тобто один твір. Так учасникам ПЕН-клубу довелося обирати такі твори, яка були би визначальними у творчості письменників, такими собі маркерами їхньої присутності в українській літературі.
Єдине, з чим визначились одразу, – це порядок, за яким укладатиметься список. Усі учасники ПЕН-клубу одноголосно зійшлися на тому, що цей список має бути укладений саме за абеткою, адже так не буде проблем з визначенням важливості того чи іншого письменника, відслідковуванням періоду його творчості або життя, віднайденням першодруків та їхніх років тощо. За абеткою все у списку книжок ясно, чисто і трохи більш об’єктивно, ніж могло би бути з іншими принципами.
Однак варто зауважити, що цей топ-100 книжок не є повністю об’єктивним, адже у його створенні брали участь звичайні люди, фахівці і не зовсім дотичні до літератури люди, які просто обирали своїх фаворитів, те, що найбільше припадає їм до душі в українській літературі і надає їй значущості. Тому цей проект не є каноном української літератури, він має на меті не утверджувати лише певних авторів і їхні певні твори, а звертати увагу суспільства на важливість літературного процесу в Україні, його різноманітність та неосяжність.
Канон створити неможливо, до нього можна лише наблизитись
Насамкінець учасники ПЕН-клубу зазначили, що 100 імен – це насправді дуже мало, а загальний список зовсім скоро стане не єдиним і знайде собі більш вузькотематичних або вузькоперіодичних конкурентів. Проте важливо було започаткувати цю суспільну дискусію, щоб завадити короткій пам’яті нашого літературного процесу поглинути перлини української національної літератури. І саме ПЕН-клуб взяв на себе цю відповідальну місію і впорався з нею на всі сто!
Світлини - Фотоагентство LUFA