Відкриття виставки, присвяченої творчості польської поетеси Зузанни Ґінчанки
21-го вересня у межах 25 Book Forum в Центрі міської історії відбулося відкриття виставки відомої польської поетеси Зузанни Ґінчанк. Вона творила у міжвоєнний період, тому у її творчості можна побачити сильну, незламну натуру, адже ще з малечку вона писала про доросле життя. Це постать, яка може розказати не тільки про минуле, але й про нас, наше сьогодення, тому ця виставка підіймає багато питань, які зараз актуальні. Уся виставка розроблена дослідниками, людьми, які знали історію життя Зузанни, у ній максимально передана атмосфера життя та творчості поетеси, яка прожила хоч і коротке, проте, цікаве життя. Загалом на виставці представлено творчі доробки Зузанни, архівні матеріали із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, оригінальні чернетки, де вона записувала вірші, також є фотографії з життя поетеси, відгуки друзів про стриману поведінку жінки, а також твори сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, вони були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва.
Особливістю виставки є те, що кожен відвідувач має зрозуміти складний світ Зузанни, для цього реалізатори проекту доповнили виставку картинами, скульптурами, таким чином вони хотіли передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, своєрідне поєднання світу образів та слова. Сама поетеса народилася у Києві в 1917 році, тому вільно розмовляла російською мовою, адже походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного, де вже розпочала свій творчий шлях. Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки».
Після вибуху Другої світової війни була змушена втекти до Львова, а потім до Кракова, там переховуватися. Але уже наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо та страчена у Кракові 1944 року. Хоча за життя поетеси вийшла лише одна збірка («Про кентаврів» (1936)), але Зузанна стала справжнім відкриттям у літературі, вона стала безумовно однією із найталановитіших жінок , які творили у міжвоєнний період.
«Тільки щастя – це справжнє життя» — назва виставки, яка підкреслює особливість Зузанни Ґінчанки як людини.
Автор - Якімчук Марія
Фото - Мазур Іванна
Особливістю виставки є те, що кожен відвідувач має зрозуміти складний світ Зузанни, для цього реалізатори проекту доповнили виставку картинами, скульптурами, таким чином вони хотіли передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, своєрідне поєднання світу образів та слова. Сама поетеса народилася у Києві в 1917 році, тому вільно розмовляла російською мовою, адже походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного, де вже розпочала свій творчий шлях. Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки».
Після вибуху Другої світової війни була змушена втекти до Львова, а потім до Кракова, там переховуватися. Але уже наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо та страчена у Кракові 1944 року. Хоча за життя поетеси вийшла лише одна збірка («Про кентаврів» (1936)), але Зузанна стала справжнім відкриттям у літературі, вона стала безумовно однією із найталановитіших жінок , які творили у міжвоєнний період.
«Тільки щастя – це справжнє життя» — назва виставки, яка підкреслює особливість Зузанни Ґінчанки як людини.
Автор - Якімчук Марія
Фото - Мазур Іванна