Журналісти і політики: вічне протистояння

Дискусія на вічну тему про журналістів і владу. Хто ж кому не потрібен та хто від кого залежить?

Ми живемо в епоху хайпу та скандалів, а все, що навколо — величезна інформаційна мильна бульбашка. Всі ж чули, що світом править той, хто володіє інформацією? Це насправді так, бо ця влада дозволяє керувати емоціями, почуттями та думками людей.

У чому полягає завдання журналіста? Пояснювати всій країні, що відбувається. Журналісти — це посередники між владою та народом. Зараз в нашій країні є певна проблема, бо кожен, хто напише бодай один пост в соціальній мережі, автоматично вважає себе ньюс мейкером. Блогери, які висловили свою суб’єктивну думку про певну подію, можуть стати більш переконливими для аудиторії, ніж перевірені факти.

Найголовніше питання, чи можуть, все ж таки, медіа впливати та змінювати щось. Тут кожен має сам для себе знайти відповідь. Журналісти не можуть впливати на процес, але вони цілком і повністю впливають на відношення людей до цього процесу. Ті, хто мають більший авторитет та довіру, можуть з легкістю перевернути уявлення про ситуацію в потрібну їм сторону.

Далі обговорювали питання оплати роботи в ЗМІ. Журналістика в нашій країні — це комерційний проект. Вона не представляє об’єктивні думки, правдиву інформацію та факти, а висвітлює те, що вигідно медіа-холдингу, роботодавцю, замовнику. Проблемою цьому стало переконання людей, що журналісти мають працювати за ідею, на благо країні, але ж їм теж потрібно на щось жити?

Далі було питання до пана Рахманіна та Карп’яка, що б вони сказали всім студентам-журналістам, якби зібрали їх в одному місці.

Перемагає не факт, не правда, а інтерпретація. Займайтеся самоосвітою. Те, що вам розкажуть на журфаці, зовсім скоро застаріє й стане непотрібним

Текст - Анастасія Диняк