Дискусія «Ветеранська література»

Війна
Фокусне питання : Чи маєте статус сучасника воєнних дій?
Література, написана учасниками бойових дій в цілому не є чимось новим для України: адже свої твори видавали учасники Другої Світової, війни в Афганістані та військові-інтернаціоналісти, що воювали в Анголі, Іраку, на території колишньої Югославії. Та, попри це, література ветеранів АТО стала принципово новим явищем . В рамках цієї дискусії поговоримо про:  Про що пишуть ветерани? Що для них письменництво: хобі, спроба донести правду, бажання «виговоритись» чи нова професія? Література «для своїх» чи для всіх: для кого пишуть українські ветерани, хто їхня аудиторія? Чи мають право на життя закиди щодо низької мистецької якості ветеранської творчості?  Наскільки охоче видавництва беруться за такі проєкти і чи купують такі книжки? Успішні кейси ветеранської літератури: Мартін Брест («Піхота»), Валерій Ананьєв («Сліди на дорозі»), Н. Розлуцький («Щоденник мобілізованого»); Досвід «ветеранського намету» на Книжковому арсеналі-2019 та проблеми маркетингу ветеранської літератури.  Книги та ПТСР: література як форма реабілітації ветеранів. Поговоримо про проєкт «Голоси війни»,  книгу Олександра Терещенка «Життя після 16:30» .  Література для військових: в американській армії читанню приділяється велика увага. Це і книжки з історії США та бойових дій, підручники з військової справи та художня література. Нещодавно українські військові ініціювали в армії акцію: командири вищого рангу пропонують власний список «маст-рід» для військового. Що увійшло в ці списки?