11 книг Юрія Андруховича, які читаються на одному диханні

13 березня народився Юрій Андрухович, провідний український поет, прозаїк, есеїст, «Патріарх «Бу-Ба-Бу». Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевого мистецького середовища.

Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході.

РЕКРЕАЦІЇ

Перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р. Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу — Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів. Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії. Окрім роману до збірки увійшло ще 5 оповідань.

ЛИСТИ В УКРАЇНУ

До книжки Юрія Андруховича — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета. Автор післямови - Сергій Жадан.

ЛЕКСИКОН ІНТИМНИХ МІСТ

«Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди.

Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів.

Навряд чи варто очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики» об’єктивних характеристик Києва і Львова, Варшави і Нью-Йорка. Але в ньому напевно можна знайти художньо важливіші речі: атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. А також миттєві спостереження і глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм – тобто усе те, завдяки чому наше спілкування зі світом набуває ознак інтимності.

КОХАНЦІ ЮСТИЦІЇ

«Коханці Юстиції» — паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію.

Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання.

Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже — за старою доброю традицією — й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

ДВА РОМАНИ

Юрій Андрухович повертається, вирушає в нові мандри і знову повертається. З України тим часом еміґрує чимраз більше його читачів. Великий рух східних народів на Захід триває. Московія теж не пасе задніх. Державні кордони поки що не змінилися, та хто наважиться ствердити, що так буде й надалі?

Короля Олелька Другого вже давно немає на цьому світі. Чи з’явиться в досяжному майбутньому його леґітимний наступник, який, прочитавши «Московіаду», очолить чергове українське народне рушення і приєднає нарешті Україну до євроспільноти? Чи все-таки доведеться троянцям ХХІ сторіччя недобитим кошем переселятися до благословенної Італії, покинувши навіки рідні чорноземи? З «Перверзією», як з новою «Енеїдою».

У видання увійшли одні з найвідоміших прозових творів автора – «Московіада» і «Перверзія».

ТУТ ПОХОВАНИЙ ФАНТОМАС

ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень.

До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром.

Через вікно одного з номерів на третьому поверсі вибратися на дах, окинути поглядом усю Європу з її найвищого міста і знайти в оптичному прицілі вайлувате тіло того, заради кого ти тут. Натиснути на спусковий і, вміло не зачепивши жодного з кількох десятків охоронців, покласти край усім стражданням народу

НАМ УСІМ ПОЩАСТИЛО

Чому Юрій Андрухович застосовує автоцензуру? Чому ніколи не покине України? Чому вважає, що «нам усім старшенно пощастило»?..

Вибрані розмови з Юрієм Андруховичем не лише дозволять глибше пірнути в розуміння текстів письменника. Це ще й виразна картина поглядів сучасного інтелектуала на суспільно-політичні події в нашій країні. Андрухович вражає безкомпромісністю і надихає оптимізмом.

ВОРОХТАРІУМ

«Ворохтаріум» — це неквапливі розмови трьох давніх друзів. Розмови настільки відверті та влучні, що хочеться сидіти поряд, слухати і долучатися — коментарем, посмішкою, мовчазним розумінням. Бо цю бесіду ведуть Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль.

Про народження книжок, про критиків і літературні премії, про навчання літературному ремеслу. Про ритм і чуття мови, про добрий текст, про поезію та прозу. Про російську літературу і про переклад Біблії. Про життя — своє і чуже.

Підслухати ці бесіди — значить глибше пірнути у творчість митців, зазирнути у внутрішню кухню літературного процесу і, можливо, стати його учасником. Хай і дистанційно.

ТАЄМНИЦЯ. ЗАМІСТЬ РОМАНУ

Найбільшою таємницею в розмовах довкола книжки виявилася загадкова постать німецького журналіста і його не менш загадкова смерть. Підстав для сумнівів багато: важко повірити в те, що німецький журналіст настільки обізнаний із творчістю Андруховича, що цитує з пам’яті його твори; що він так зацікавлений у цьому українському письменникові, текстах і контекстах його життєтворчости, що бере з ним таке велике інтерв’ю.

Що він, маючи на думці оприлюднити цикл автобіографічних розмов, як і годиться, по авторовій смерті, помирає раніше, встигнувши передати Андруховичеві диски із записами. Історія занадто гарна, щоби бути правдивою. Та питання містифікації, здається, є тільки приводом поговорити про текст.

МОЯ ОСТАННЯ ТЕРИТОРІЯ

У запропонованій читачам книзі вміщено яскраві поетичні, прозові та есеїстичні тексти письменника раннього періоду творчості, які не тільки заворожують і вражають ориґінальністю і вишуканістю, а й дозволяють якнайкраще зрозуміти феномен Юрія Андруховича в cучасній літературі.

12 ОБРУЧІВ

Відень — Львів — Карпати — потойбіччя... Це — маршрут подорожі Карла-Йозефа Цумбруннена, австрійського фотохудожника, услід якому рухається сюжет роману живого класика української літератури. Химерний калейдоскоп із архетипів гуцульського фольклору, богемно-артистичних історій, мафіозної гризні, а над усім – трагічний образ поета Богдана-Ігоря Антонича з його віщими віршами. Однак головною героїнею багатошарового, мов гірський рельєф, роману є власне Україна на зламі ХХ—ХХI століть.