Ким ми станемо: штучний інтелект як краща версія нас
Футурологи попереджають: «загальний» штучний інтелект з’явиться вже у 2040–2050 роках. Та чи готовим до нього буде людство? Чи розіграється сценарій, не менш яскравий, як у блокбастерах: розумні машини повстануть проти людей і знищать їх?
Ці питання, а також багато інших, порушує у своїй книзі «Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин» Нік Бостром. 18 вересня 2020 року відбулася розмова журналістки та популяризаторки науки Оксани Брошнівської із Миколою Максименком – науковцем, Research and Development Director у компанії SoftServe, під час якої вони презентували український переклад книги Ніка Бострома, що нещодавно вийшов друком у видавництві «Наш формат». Подія відбулася у межах кластеру «Наука і технології» 27 BookForum і зосередилася на фокусному питанні: «Серед кого ви почуваєтеся своїм?»
Нік Бостром — шведський дослідник, професор Оксфордського університету, у межах якого очолює Інститут майбутнього людства, спікер конференції TED, який двічі потрапляв у список 100 світових мислителів за версією Foreign Policy. У своїй книзі він наголошує: тільки від нас залежить, до кращого чи гіршого призведе поява і подальший розвиток розумних машин.
Взагалі кажучи, штучний інтелект – це сутність, що може навчатися на прикладах і на основі цього робити певні висновки. Що ж до людського інтелекту, то ми досі до кінця не знаємо, як він функціонує. При цьому краще розуміння людського інтелекту допоможе покращити роботу штучного інтелекту. Один із таких інсайтів, наприклад, призвів до створення нейронних мереж, які працюють аналогічно до нейронів головного мозку людини. Сьогодні нейронні мережі дуже широко застосовуються, хоч ми можемо навіть про це не здогадуватися, і виконують найрізноманітніші завдання: від цілком повсякденних до надзвичайно складних. До прикладу, це не лише розпізнавання голосу, чат-боти, соціальні мережі та контекстна реклама, а й навігація транспортних засобів та автономна зброя.
Оксана розмірковує: «Колись ми сумнівалися, що якийсь нелюдський розум зможе перемогти нас у шахи. Тепер же запитання про штучний інтелект набувають іншого характеру. Новий розум буде нашим другом чи отримає стратегічну перевагу, відкинувши всі «закони робототехніки», про які писав ще Азімов? На обкладинці я бачу обидва боки гіпотетичної ситуації й людину посередині — як уособлення всього людства, а надто тих, хто вирішує. Кожен хід може бути небезпечним, і цього разу все значно серйозніше, ніж у шахах».
Проблема в тому, що науковці, що займаються технічною стороною питання, власне розробкою систем штучного інтелекту, настільки зосереджені на втіленні своїх ідей та покращенні технологій, що вони дуже часто забувають про етичну складову. Тому моральні аспекти залишаються для філософів. Зокрема Бостром досліджує, чи зможе технологія поважати недоторканність приватного життя, працювати надійно, прозоро та неупереджено, а також порушує ряд інших важливих питань.
Микола дає такий короткий і влучний відгук про «Суперінтелект»: «Нік Бостром зробив одну з перших спроб критично оцінити часові межі й екзистенційні ризики, які технології або ж їх стримування несуть для людства і розвитку цивілізації».
Отже, розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, - невід’ємна частина поступу людства. Як і будь-яка інша технологія, штучний інтелект не є небезпечним, якщо ми самі не зробимо його таким.
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка тексту: Олена Вол