Кримські татари: від першого курултаю до ідеї національної автономії
У рамках Форуму видавців у Львові відбулась дискусія на тему «Кримські татари: від першого курултаю до ідеї національної автономії». Учасниками зустрічі стали український журналіст Віталій Портніков, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, історик Гульнара Бекірова, історик і публіцист Ярослав Грицак. Модератором заходу був один із засновників громадської ініціативи «Крим SOS» та Кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові» Алім Алієв.
— Думаю, варто розпочати нашу дискусію з невеликої історичної довідки. Гульнара-ханум, що таке Курултай кримськотатарського народу, для чого він був створений 1917 року?
— Курултай кримськотатарського народу – вищий представницький орган кримських татар. Ідея скликання першого Курултаю виникла на Всекримському мусульманському з’їзді, що відбувся 25 березня 1917 у Сімферополі за участі 1 500 делегатів і на якому було обрано Кримсько-мусульманський виконавчий комітет. 1–2 жовтня 1917 року він провів з’їзд представників кримськотатарських організацій, на якому вирішено скликати перший Курултай кримськотатарського народу (вибори до нього призначались на 17 листопада). До складу першого вищого представницього органу кримськотатарського народу обрано 76 делегатів, зокрема 4 жінки. Він розпочав роботу 26 листопада 1917 у ханському палаці в Бахчисараї, засідання продовжувалися до грудня того ж року. З установленням більшовицького режиму в Криму 1920 року Росія розпочала планомірний національно-культурний геноцид кримських татар, апогеєм якого стала масова депортація корінного народу з Криму 1944-го. Перебуваючи за межами батьківщини, кримські татари розгорнули активну діяльність, спрямовану на національне відродження і відновлення народу у всіх його правах.
— Рефат-ага, після розпаду СРСР, після повернення кримських татар на Батьківщину, як тривала підготовка до 2-го Курултаю кримськотатарського народу?— Історія дає народам шанси, далі все залежить від того, як вони ці шанси використають. Цього року ми святкуємо 100 років не тільки від прийняття 1-го Курултаю кримськотатарського народу, але й від української революції. 1917-й – це рік, коли два народи відчули можливість зреалізувати плани на своє майбутнє. Кримські татари зрозуміли, що потрібно об’єднуватись. Якщо народ не має власної держави, то обов’язково повинен мати потужний представницький орган. Крім Курултаю кримськотатарського народу, існує ще Меджліс. Це представницький орган кримських татар, подібний до парламенту. Згідно зі статутом, метою Меджлісу є подолання наслідків геноциду, вчиненого проти кримських татар московською владою, відновлення прав і національно-культурне самовизначення.
— Пане Віталію, після анексії Криму головні керівні органи кримськотатарського народу переїхали до України. Зараз вони функціонують як «річ в собі». Чи змінилось ставлення української влади до кримськотатарського народу після окупації?
— Не дивно, що не було нормальної комунікації між українською владою та кримськотатарськими органами, тому що не було нормальної комунікації між українською владою та українцями. Зараз ставлення таки змінилося. Але не варто забувати, що українській політиці притаманна певна ілюзорність. Ми робимо вигляд, що боремось із корупцією, робимо вигляд, що покращуємо освіту. Щодо зовнішніх чинників так думати страшно. Уже давно пора усвідомити, що просто так нам Крим ніхто не поверне. Потрібно розробити чіткий план дій, а наша влада тільки робить якісь заяви. На жаль, нас це не врятує. Ми повинні захищати етнічні народи, які є корінними згідно з Конституцією України, а це – кримські татари.
— Пане Ярославе, чому нації прагнуть до політичного самовизначення?
— Насамперед, вони прагнуть жити нормально. Нація – це модерне поняття. Щоб стати нацією, народ повинен зруйнувати дуже багато внутрішніх понять. Інколи, потрібно навіть перейти через певні релігійні правила й закони. Але найважче та найважливіше – зробити вибір, якою саме нацією ви є. Кримські татари в цьому плані мають чітке усвідомлення. Можливо, зараз це прозвучить смішно, але кримські татари, то є галичани мусульманського світу.
Алім Алієв додав, що цьогоріч проводилось дослідження «Чим зараз живуть кримські татари в Криму?». Більшість відповідей бути такими, що найважливіше питання – автономія в складі України.
— Зараз триває підготовка доповнень до Конституції, як це може вплинути на ситуацію?
— Кримські татари завжди прагнули жити на рідній землі. «Головне – повернутись до Криму, а далі побачимо». Ось цього колись не могла допустити СРСР, а сьогодні - Росія. Зараз ми працюємо над доповненнями до Статті 10 Конституції України. Ці зміни дають мені надію. Тепер потрібно, щоб проголосували депутати. Це буде складно, але реально. Кримська автономія має відповідати трьом критеріям. По-перше, автономія Криму має посилювати Українську державу. По-друге, форма автономії має прийматись самими кримськими татарами. По-третє, має бути детальна розробка механізмів захисту прав кримських татар, — додає Рефат Чубаров.
— Гульнара-ханум, чи готові кримські татари до автономії?
— Відповім словами радянського фізика Павла Літвінова: «У СРСР нас було всього декілька дисидентів, які хотіли жити згідно з Конституцією, а коли я зустрів кримських татар, то дуже здивувався: увесь народ знав, чого вони прагнуть».
— Пане Ярославе, чи готове українське суспільство до автономії кримських татар?— Українське суспільство має найперше бути готовим до автономії Криму. Тому що саме цей півострів в Чорному морі може стати тупиковою точкою для всього світу. Крим – тільки початок. Якщо зараз ми не вирішимо це питання, то потім може бути надто пізно.
Автор: Шалова Дарина
Фото: Велика Марія