Мені 43… Я не знаю нічого про існування…
Сказати вам, коли час зупиняється? Коли всі нервові клітинки напружені, вся увага прикута до чогось одного, коли серце завмирає, а подих перехоплює?
Час зупинився 15 вересня в FestRepublic рівно о 21:30. Тиша. Зайняті столики. Кожен щось п'є, замовляє. У кожного свої думки, розмови,очікування. Але цих всіх людей об'єднує не лише перебування в одному місці, а ще й любов до неймовірного, талановитого письменника, поета та музиканта Сергія Жадана.
«Ніхто не пояснює їй, у чому причина.
Ніхто не приносить квіти на могилу її старшому брату.
Крізь сон чути, як у темряві формується батьківщина,
ніби хребет у підлітка з інтернату»
Чи знаєте ви, як це, коли все в середині бурлить, серцебиття пришвидшується і ти вже більше не можеш стримувати емоції? Це все відчували присутні , коли Жадан вийшов на сцену.
"Рівно рік тому, на Форумі видавців, ми створили новий проект "Лінія Маннергейма" і вже сьогодні святкуємо його річницю»,- радісно розповідає автор.
"Лінія Маннергейма" – це проект, який об'єднує в собі різні концепції звучання, відновлює розгромлені комунікації, зашиває реальність струнами і жилами. Його учасники: Сергiй Жадан, Олег Каданов (ОркестЧе), Євген Турчинов (Собаки в космосi).
Жадан завів публіку з першої ж пісні. Швидкий темп, баси, гітара та темпераментний чоловічий голос торкав найдальші куточки душі.
«Я залишаю це дивне місто,
місто прощених і прокажених,
яке тримає – впевнено й міцно
робочі долоні в глибоких кишенях.
В якому ніколи не сплять чорнороби,
в яке прибувають нічні експреси,
в якому про успіхи та хвороби
вичитуєш із ранкової преси»
Більша половини людей співала пісні разом з Сергієм. Тексти знали всі поголовно. Тут зібралися найпалкіші фанати його творчості. Він співав про все: любов, війну, про себе , про почуття інших та власні переживання.
«Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,
миттю, коли починались усі його біди,
завжди було проводжати її на нічний вокзал,
до останнього сподіваючись, що вона не поїде»
Під ці шедевральні тексти написана неймовірна музика. Люди відпочивали тілом і душею. Пісні розслабляли та переносили у якийсь транс. Кожен отримав свою дозу кайфу.
Жадан як наркотик, підсівши одного разу, вже не можеш не думати про це.
«Тож хай все забудеться – я не проти.
В її листах стільки турботи,
стільки любові, стільки отрути.
І спробуй її після цього забути»
Автор: Дубровна Катерина
Фото: Боднар Лілія
Жадан як наркотик, підсівши одного разу, вже не можеш не думати про це.
«Тож хай все забудеться – я не проти.
В її листах стільки турботи,
стільки любові, стільки отрути.
І спробуй її після цього забути»
Автор: Дубровна Катерина
Фото: Боднар Лілія