Розмови про все й ні про що з Юрієм Андруховичем

Розмови про все й ні про що з Юрієм Андруховичем
«Нам усім пощастило», — мали подумати фанати Юрія Андруховича, яким вдалося потрапити на авторську презентацію його однойменної книги 16 вересня на Форумі видавців у Львові. Зібрання продовжує серію розмов із Тарасом Прохаськом. Упорядкував книгу Василь Карп'юк, редактор - Ярослав Довган. Спеціально для цього видання Ростислав Шпук зробив фотосесію з Юрієм Андруховичем: так з'явилася світлина, яка лягла в основу обкладинки, а дизайн виконала Ольга Гордієнко. Подія пройшла у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса. Збірка складається з інтерв’ю різних років. Перше було записане ще в далекому 2007 році, а останнє – декілька місяців назад. — Я думав, що період з автоцензурою позаду. Здається, погарячкував. Потрібно тримати емоції під конролем. Людина, яка пише щось відверте і вважає, що про це варто сказати, має бути готова до негативу. Момент з автоцензурою винесений в анотацію, тому що я вірив, що після Майдану вона пішла в минуле. Здається, це не так, — каже Юрій Андрухович. У залі під час презентації панувала дружня атмосфера, не обійшлось без жартів від автора і каламбурів від публіки. Несподівано для Андруховича, у нього запитали про Чернівці, де він перебував у 1998 році. — Чого раптом такі питання? Перший раз я був там у 1983 році, а, точніше, навіть не там, а в Садгорі, де проходив військову службу. Усе, що звідти пам’ятаю – дірка у великому зеленому захисному паркані, яким була обгороджена наша частина. Це був такий собі портал в інший світ. Ось мої найяскравіші спогади про Чернівці того часу. У залі лунає сміх.  — Чи залишилось щось від «Станіславського феномену» у Франківську? — Атрибутика міста існуватиме завжди, а також люди, які зберігають особливу атмосферу. Кожного року виникають нові молодіжні орга нізації, навколо яких «витає мистецтво». — Співпрацюєте зараз з «Бу-Ба-Бу»? — Не часто, але намагаємось. «Бу-Ба-Бу» — це не те, що можна просто закрити чи завершити. У них зараз щось типу біологічного сну, Знову сміх серед глядачів. — Зовсім скоро вийде нова книга. Тобі докоряли, що це не роман, а може все таки роман? — Книга буде в січні. Насправді це буде щось дуже нове для мене, але я впевнений, що читачам сподобається». — Нещодавно у своєму блозі ви писали про російськомовні Карпати… — Це був жартівливий текст. У ньому я хотів показати, наскільки мало ми знаємо про людей, які живуть у різних регіонах нашої країни. — Коли перечитуємо перші інтервю, то бачимо, що автор спрогнозував певні суспільні події. Звичайно, є таке, що й не збулося. Чи ризикнете зараз щось спрогнозувати? — У 2012 році все й так було доволі очевидно. Сьогодні щось прогнозувати не берусь. Записала Дарина Шалова Фото автора.