Знати хто ми є: як писати про національні спільноти в українських медіа
У межах 27 BookForum відбулась дискусія про національні меншини в українських медіа та про те, що варто говорити, згадуючи окремі етнічні спільноти. Учасники дискусії – журналіст та голова правління Громадського Радіо Андрій Куликов, голова комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій та нацменшин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець, журналістка та керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин НСТУ Анастасія Гудима, правозахисниця та журналістка на Ромському радіо Chiriklo Ольга Веснянка та головна редакторка київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнєцова.
Що таке меншина? Кого ми відносимо до неї?
Андрій: «Інститут масової інформації у червні 2020 року провів дослідження і з'ясувалось, що лише 3/10 публікацій в українських ЗМІ присвячені проблемам національних спільнот. І це не достатньо, коли понад 20% від усього населення є нацменшинами. Згідно зі статистикою 2001 року».
Анастасія: «У нас на Суспільному є Координаційний центр мовлення національних меншин, який функціонує вже близько року. Спілкуючись із представниками нацменшин, ми отримали відповідь, що вони хочуть, аби їх називали спільнотами або етнічними спільнотами. «Меншина» для них резонує як меншість. А вони себе позиціонують як частина України. Крім цього, не хочуть, аби їх називали представниками спільнот, а – роми, греки, угорці тощо».
Дмитро: «У назві нашого комітету теж фігурує слово меншина. І мені це не подобається, адже я теж представник етнічної спільноти – греки Приазов’я. Нині ми створили групу щодо зміни цього юридичного терміну. Вже наступного року плануємо створити новий – національні спільноти України.
Як правильно висвітлювати етнічні групи у своїх матеріалах?
Ольга: «На проєкті «Медіа без упереджень» ми розробили порадник для медіа. Сім рекомендацій для етичного висвітлення громад у медіа. Серед них є така порада: не відокремлюйтеся від нацспільнот у лексиці матеріалів. У жодному разі не використовуйте «ви і вони». Наприклад, «що нам робити з ними». Крім цього, не раджу екзотизувати. Під час висвітлення дотримуйтеся етики».
Які журналістські прийоми варто використовувати, аби не було стереотипних думок про нацспільноти?
Анастасія: «На Суспільному є програми 12-а мовами нацменшин. Крім цього, ми розповідаємо про етнічні групи українською мовою. Адже наше завдання – змінити ставлення суспільства до нацменшин, не думати лише стереотипами. Наразі ми готуємо фільм про ромів, які мешкають на Закарпатті, у Запоріжжі та у Вугледарі. Розповідаємо про їхнє життя чере історії дітей із сімей з різним соціальним статусом. Ми показуємо їх як спільноту, яку не треба остерігатися на вулицях. Хоча різні є люди».
Ольга: «Нам варто висвітлювати роботу органів влади у напрямку нацменшин».
Інна: «Не гейтити групи, пояснювати як і чому відбуваються процеси. Спільно із школою соціального репортажу Українського католицького
університету, ми почали готувати матеріали про нацспільноти. Один з таких «Нацисти і печиво. Історія ромського геноциду». Це історія про ромів із Нової Каховки. Такі розповіді показують історію ромів, їхню самобутність. А також висвітлюють їх як людей, які не вкрадують щось у вас, як це часом думають. Цей матеріал про ромів містить інформацій і про те, як вони себе сприймають в суспільстві і чому бояться сказати, що вони роми. Цього треба позбуватися».
Наскільки ви задоволені тим, про що пишуть на тему меншин?
Дмитро: «Я не задоволений як висвітлюються в медіа проблеми меншин. Лише 0,3% приділяється темі проблем нацспільнот. Це дані із дослідження червня 2020 року. Проте в більшості висвітлюють кримських татар, ромів та росіян. Інші спільноти – не згадуються. При цьому опубліковані матеріали часто мають негативний характер. Тому це не дивно, коли людина боїться сказати, що вона представник ромів. Адже масмедіа будь-яке повідомлення представляє таким чином, що певні спільноти несуть тільки негатив. Наприклад, усі займаються злочинами. Одне з відомих інформаційних агентств опублікувало матеріал, у якому журналіст називає всіх греків Приазов’я сепаратистами. Це показник того, що масмедіа або не розбираються в деталях, або взагалі не хочуть займатися цією проблематикою.
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка матеріалу: Роксолана Бабій