Журналістика й окупація: новини в Криму та на Донбасі
19 вересня в межах 27 BookForum відбулась бесіда про реалії роботи журналістів в окупованих регіонах України, про явище «громадянської журналістики», згубну діяльність пропагандистів та методи захисту й протидії.
Учасники події: український письменник, журналіст і блогер, член Українського ПЕН Асєєв Станіслав, правозахисниця, журналістка-розслідувачка, дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова, публіцист, оглядач Радіо «Свобода» (проєкт «Крым.Реалии»), кореспондент газети «День» Микола Семена, кримськотатарська активістка, учасниця ініціативи «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва та модераторка дискусії, правозахисниця, голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Як висвітлюють інформацію ЗМІ на окупованих територіях? Чи можлива незалежна журналістика в окупованому Криму та на Донбасі?
Ірина Сєдова розповіла, що протягом року займалась перевіркою 48 найпопулярніший українських новинних сайтів, які використовували слова «Крим», «біженці» та «переселенці». Основними критеріями моніторингу були: дотримання журналістських стандартів, достовірність, повноцінність, точність та наявність мови ворожнечі. У підсумку дослідниця зауважила, що середня кількість недостовірних новин становить 6,5%. Проте пані Ірина звернула увагу на територіальні особливості, які суттєво впливають на правдивість висвітлення інформації. Правозахисниця розповіла й про дослідження, здійснене на матеріалах 8 окупаційних сайтів, які 19% новин висвітлюють із порушенням журналістських стандартів. 7 сайтів Донбасу фіксують 56% новин із усіма наявними порушення та 16% новин, які пропагують розпалювання ворожнечі та ведення агресивної війни, що свідчить про неможливість розмов про існування незалежної журналістики на
непідконтрольних Україні територіях.
На які перешкоди наштовхуються журналісти, які намагаються писати правду?
Особисту історію роботи журналіста під прицілом окупації розповів Станіслав Асєєв, який правдиво описував події, за що згодом пережив майже 32 місяці ув’язнення. «На окупованих територіях Донбасу взагалі немає жодної журналістики. Те, що там називають журналістикою представлено або інформаційними ресурсами окупаційної влади або російськими журналістами», – зауважив пан Станіслав. За його словами, людина, яка намагатиметься критично описувати дійсність підпадатиме під статті Карного кодексу ДНР і для цього не обов’язково бути професійним журналістом, достатньо необережного допису в соціальних мережах.
Микола Семена розповів про свою підпільну дворічну роботу журналістом, співпрацюючи із газетою «День» і Радіо «Свобода» (проєкт
«Крым.Реалии»), проживаючи на території окупованого Криму. «Були випадки, коли й мене й інших так звана самооборона зустрічала прямо на вулиці й вимагала перевірити фотоапарат, комп’ютер…для того, щоб знайти привід припинити роботу того чи того журналіста», – сказав пан Микола. Саме такі дії та існування жорсткого контролю спричиняють зменшення потоку інформації в українських та міжнародних ЗМІ про життя на окупованих територіях.
Що таке громадянська журналістика?
Громадянська журналістика зародилася на основі масових арештів професійних журналістів, які висвітлювали правдиву інформацію. Це діяльність свідомих громадян, які збирають і поширюють інформацію, не маючи професійної журналістської підготовки. Лутфіє Зудієва зауважила, що за допомогою таких людей можна швидко дізнатися достовірну інформацію про обшуки чи судові процеси. Наголосила на тому, що перед громадянськими журналістами стоїть багато викликів, які спонукають їх підвищувати майстерність, аби бути на рівні із професіоналами, які у часи окупації позбавлені права працювати. Під час розповіді Лутфіє згадала депортованих професійних журналістів, які стояли біля витоків громадянської журналістики, навчаючи небайдужих правильно писати статті та знімати відео. Серед них: Тарас Ібрагімов (позбавлений в’їзду на територію Криму на 35 років), Олена Савчук, Аліна Смутко та багато журналістів, які проживають в Криму, але потерпають від постійного натиску окупаційної влади.
Як діяти українським журналістам? Що потрібно робити українській владі?
Станіслав Асєєв порадив журналістам перед публікацією матеріалів відповісти собі на питання «Чи буде це коштувати того, що я можу потрапити у підвал чи стати інвалідом?», обов’язково захищати за допомогою технічних засобів важливі фото та відео матеріали від стороннього ока.
Ірина Сєдова порекомендувала звернути увагу на підвищення медіаграмотності та критичного мислення серед населення, особливо серед
дітей, а також на державному рівні підтримувати незалежні медіа. Микола Семена наголосив на важливості на міжнародному рівні вимагати правдивої інформації та допуск міжнародних медіа разом із правозахисними організаціями на окуповані території.
Наостанок модераторка зустрічі закликала глядачів звернути увагу на книги про Крим, які написав Микола Семена, а Станіслав Асєєв розповів про свою майбутню книгу із назвою «Світлий шлях. Історія одного концтабору».
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка матеріалу: Юлія Галапач