«36 і 6 котів» Галини Вдовиченко можна прочитати на дотик

«36 і 6 котів» Галини Вдовиченко можна прочитати на дотик
На львівському Форумі видавців відбулось авторське читання книжки Галини Вдовиченко  «36 і 6 котів» за участі дітей із вадами зору. Спеціально для них твір було видано шрифтом Брайля. Ранок на Форумі Видавців почався тепло, і справа зовсім не у погоді. 16 вересня Королівську трапезну, що у приміщенні Львівського історичного музею на Площі Ринок, 6, заповнив дитячий сміх. Школярі прийшли на особливе читання твору Галини Вдовиченко «36 і 6 котів». Захід було проведено за підтримки Фонду родини Нечитайло та завдяки проекту «Книга Брайлем», котрий існує з 2015 року. На даний момент в його рамках надруковано 24 твора. Читання для дітей з вадами зору втретє представлене на Форумі видавців. Миколаюк Вікторія, директор Фонду родини Нечитайло, розповідає, що зараз є багато можливостей познайомитись із книгою – у друкованому вигляді чи в аудіо-форматі, але прочитати книгу на дотик — це щось особливе. Захід перетворився для всіх відвідувачів, а особливо для менших, на справжнє свято з вікторинами, іграми та перевтіленнями. Серед присутніх були не лише діти із вадами зору, а й ті, які таких проблем не мають. У дітей були таблички з іменами, щоб письменниця змогла звертатись особисто до кожного. Зустріч пройшла під гаслом «взаємодопомога»: дітки разом з авторкою читали твір, доповнювали його історіями з власного досвіду, і допомагали одне одному впоратися з уривками. Галина Вдовиченко заохочувала кожного до розмови та взаємодії. Дітки із задоволенням ділились із письменницею тим, яких улюбленців вони тримають. «Марфа - справжня поважна дама, вона до нас на ковбасу приходила. Наше подвір’я було для неї рестораном», — розповіла усім присутнім Діана. Спілкування між письменницею та гостями заходу було відверте і безпосереднє. Відвідувачі, як дорослі так і малі, за мить перевтілились у героїв твору. Кілька хвилин — і Матвій уже не Матвій, а Чистюх, Клим перетворився на товстуна-ласуна Хавчика, маленька Віра у красуню Хвастулю, а одна з репортерів — у Ля Сосиса. Присутні могли погострити кігтики і повередувати, щоб не сісти у воду, чи то пак у гарячу ванну з пінкою. Неочікувано швидко було вичерпано час події, але авторка не хотіла розлучатись із дітьми, ризикуючи запізнитись на наступні події. Розходитись не бажав ніхто. Авторка із задоволенням підписала всі примірники для діток і поспілкувалася із кожним особисто, кільком навіть подарувала книжку. Щоб підписувати це особливе видання своїх «Котів», пані Вдовиченко спеціально почала вчити шрифт Брайля. Особливий учасник заходу Оксана Потимко, керівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій, розповіла про проект, який планує втілити разом із присутніми на події.  Ідеться про аудіокнигу «36 і 6 котів», записану так, як це відбувалося на сьогоднішній події, по ролях. Останній примірник книги авторка подарувала учаснику, який придумав найцікавіше ім’я для нового члена котячої банди, котрий, можливо, з'явиться у наступній частині книги. Презент отримав малий Сашко, який запропонував ім'я Джиліка. Тож очікуємо появи наступних котячих історій та нових форматів, а доти тримаємо хвіст пістолетом і вправляємося у читанні. Автор: Струк Тетяна Фото: Велика Марія