Ку-ку! Ми тут! – на Форумі! У Львові!
17 вересня у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для дітей у рамках 24 книжкового форуму відбулась презентація книжки-картинки шведської письменниці Ліни Екдаль. Вона з радістю зачитала усім присутнім уривки свого твору «Ку-ку! Ми тут!»
На різнобарвних дерев’яних крісельцях дитячого відділу бібліотеки зручно вмостились як діти так і дорослі та з цікавістю очікували початку читань. У перших рядах швидко не стало вільних місць.
Разом із письменницею захід вів перекладач її твору Лев Грицюк, який уже не вперше працює із Ліною Екдаль, і радо зробив невеличкий вступ у ролі модератора. Він розповів присутнім про письменницю, її творчість та окремо про презентовану книгу «Ку-ку! Ми тут!».
Ця книжка стала першим дитячим твором шведки Ліни Екдаль, котрий був перекладений українською мовою. У своїй країні, вона стала лауреатом премії «Castorpris-2015» за свою поетичну та гумористичну розповідь.
Дитяча література не є типовою для Ліни Екдаль. В першу чергу вона поет, а у жанрі дитячої книжки працює від недавно. Поштовхом до написання став конкурс від дитячого шведського видавництва «Альфа-Бета». На нього цього року подались автори понад 600 книжок. Переможець отримав контракт і велику грошову винагороду.
Ілюструвала книжку Емма Ганквіст. Знайомі вони з авторкою уже достатньо давно. Ще з часів Емминого навчання в університеті вона вже ілюструвала поезію Ліни. На дві ілюстрації з книжки «Ку-ку! Ми тут!» уже було придбано права, для того щоб зобразити їх на окремих банерах та стінах шведських дитячих садочків.
Ілюстратор запропонувала не зображати дорослих у книжці, також емоції дітей дуже різні. Присутні як усміхнені обличчя, так і задумливі чи навіть сумні. Під час роботи ілюстратор та авторка активно спілкувались та підлаштовували свою роботу під пропозиції іншої. Так, Ліна корегувала свій текст до ілюстрації, а Емма виправляла свої картини.
Книжка написана від імені «ми», напротивагу популярному зараз у Швеції егоцентричному мисленню, як розповіла пані Екдаль. Усе спрямоване на «нас». «Чим більше різних книжок, тим краще ж для дітей!», - розповідала на попередніх презентаціях у рамках львівського Форуму авторка книги.
У творі зустрічаються дуже багато різних імен: шведських та іноземних. Всі персонажі живуть у різних будинках, різних місцях. Усі діти також різні – різний колір волосся, шкіри, очей; у них різних порід собаки. Зроблено це для того, щоб кожен її читач зміг побачити у одному із персонажів себе. Це також можна помітити по ілюстраціях.
У книжці авторка звертається до кожної людини, до кожного предмета на «ти» і складається враження, що все під час читання оживає. Імена Починаються на А і на Б, і на всі можливі літери.
Лев Грицюк також поділився здогадом, що один із персонажів книжки - Теодор, внук авторки і можливо навіть сама авторка, зашифрована у книжці. Другу тезу авторка все ж не підтвердила.
Гості заходу хотіли трішки більше дізнатись про дитинство письменниці. Вона розповіла, що дитинство її не було таким легким, як хотілося б. На жаль, її батько зловживав спиртним і це також знайшло відгук у її книзі. Проте авторка хотіла показати життя у ширшому аспекті, не вдаючись у всі негаразди та недоліки, якими воно сповнене. Адже у житті не буває лише чорного чи лише білого, воно різнобарвне.
Присутні також попросили поради, кого з дитячих шведських авторів можна почитати. Авторка не довго думаючи назвала найвідоміших, а саме Барбру Ліндгрен та Ульфа Старка (перекладений, виданий у Видавництві старого Лева).
Учасники заходу також розповіли, що акцент на дитячій літературі у Швеції просто вражаючий. Створено спеціальний Інститут дитячої книжки, який займається цією літературою на науковому рівні. Також у Швеції вручають премію Астрід Лінгрен, яку можна прирівняти хіба що до Нобелівської премія у галузі дитячої літератури.
Та навіть попри всі ці тенденції, Емма розповіла, що не всі шведські дітки прихильні до читання, адже є занадто багато факторів, котрі розсіюють їхню увагу, такі як телефони чи планшети.
В найближчому майбутньому Ліна планує написати ще кілька таких же книжечок,також для дитячого віку. Вона також активно працює над новою поетичною збіркою, яка повинна з’явитись на початку наступного року, а саме зараз пише лібрето для дорослого хору. Палітра жанрів у письменниці надзвичайно широка. Сподіваємось, що найближчим часом українські читачі зможуть насолодитись черговим твором Ліни Екдаль.
Ілюструвала книжку Емма Ганквіст. Знайомі вони з авторкою уже достатньо давно. Ще з часів Емминого навчання в університеті вона вже ілюструвала поезію Ліни. На дві ілюстрації з книжки «Ку-ку! Ми тут!» уже було придбано права, для того щоб зобразити їх на окремих банерах та стінах шведських дитячих садочків.
Ілюстратор запропонувала не зображати дорослих у книжці, також емоції дітей дуже різні. Присутні як усміхнені обличчя, так і задумливі чи навіть сумні. Під час роботи ілюстратор та авторка активно спілкувались та підлаштовували свою роботу під пропозиції іншої. Так, Ліна корегувала свій текст до ілюстрації, а Емма виправляла свої картини.
Книжка написана від імені «ми», напротивагу популярному зараз у Швеції егоцентричному мисленню, як розповіла пані Екдаль. Усе спрямоване на «нас». «Чим більше різних книжок, тим краще ж для дітей!», - розповідала на попередніх презентаціях у рамках львівського Форуму авторка книги.
У творі зустрічаються дуже багато різних імен: шведських та іноземних. Всі персонажі живуть у різних будинках, різних місцях. Усі діти також різні – різний колір волосся, шкіри, очей; у них різних порід собаки. Зроблено це для того, щоб кожен її читач зміг побачити у одному із персонажів себе. Це також можна помітити по ілюстраціях.
У книжці авторка звертається до кожної людини, до кожного предмета на «ти» і складається враження, що все під час читання оживає. Імена Починаються на А і на Б, і на всі можливі літери.
Лев Грицюк також поділився здогадом, що один із персонажів книжки - Теодор, внук авторки і можливо навіть сама авторка, зашифрована у книжці. Другу тезу авторка все ж не підтвердила.
Гості заходу хотіли трішки більше дізнатись про дитинство письменниці. Вона розповіла, що дитинство її не було таким легким, як хотілося б. На жаль, її батько зловживав спиртним і це також знайшло відгук у її книзі. Проте авторка хотіла показати життя у ширшому аспекті, не вдаючись у всі негаразди та недоліки, якими воно сповнене. Адже у житті не буває лише чорного чи лише білого, воно різнобарвне.
Присутні також попросили поради, кого з дитячих шведських авторів можна почитати. Авторка не довго думаючи назвала найвідоміших, а саме Барбру Ліндгрен та Ульфа Старка (перекладений, виданий у Видавництві старого Лева).
Учасники заходу також розповіли, що акцент на дитячій літературі у Швеції просто вражаючий. Створено спеціальний Інститут дитячої книжки, який займається цією літературою на науковому рівні. Також у Швеції вручають премію Астрід Лінгрен, яку можна прирівняти хіба що до Нобелівської премія у галузі дитячої літератури.
Та навіть попри всі ці тенденції, Емма розповіла, що не всі шведські дітки прихильні до читання, адже є занадто багато факторів, котрі розсіюють їхню увагу, такі як телефони чи планшети.
В найближчому майбутньому Ліна планує написати ще кілька таких же книжечок,також для дитячого віку. Вона також активно працює над новою поетичною збіркою, яка повинна з’явитись на початку наступного року, а саме зараз пише лібрето для дорослого хору. Палітра жанрів у письменниці надзвичайно широка. Сподіваємось, що найближчим часом українські читачі зможуть насолодитись черговим твором Ліни Екдаль.
Автор: Тетяна Струк