Любов і вино доречні в будь-який час
22 вересня у кінотеатрі «Коперник» відбувся творчий вечір Ігоря Померанцева — прозаїка, поета, журналіста, правозахисника та радянського дисидента.
Подія відбувалась в кінозалі, тому приглушене світло, зручні крісла і поважний голос автора створили чудову атмосферу для щирих розмов про вино і читання віршів.
Зал неповний, бо, можливо, навідатись сюди — це такий самий компромат, як прийти в клуб анонімних алкоголіків», — пожартував автор на початку заходу
Творчий вечір Ігор Померанцев розпочав з вибачень за свою українську, бо він навчався в Чернівцях у російській школі і свої твори пише теж російською. Він заявив, що його слова сьогодні будуть хитатися, а подекуди навіть падати. Вони будуть трохи під шафе, бо так вже вимагає сьогоднішня тема.
Спершу поет заглибився у історію походження вина. Він розповів про французькі, італійські та чилійські вина, про Едгара По та винну культуру епохи Ренесансу.
Всі історії про вино детективні, бо у вина своя багата історія», — Ігор Померанцев
Автор заявив, що вино —це космічна тема і перейшов до філософських роздумів про його смак.
Вино дає нам можливість скуштувати сонце. Навіть в Антарктиді на станціях п'ють вино, бо це компенсація дефіциту сонця
Вино — це періодична таблиця для нюху
Ігор Померанцев порівнював вино з людиною: воно теж може бути молодим, старим, нервовим, незрілим. Автор говорив про цей напій,як про мистецтво, і розповідав про його душу.
Енергія, з якою поет розказував свої історії, показала, що він дійсно закоханий у справу, яку робить.
Про мої відносини з вином: є такий діагноз в медицині як залежність. Так от я залежна від вина людина, але тут йдеться не про алкогольну залежність, а про залежність від кольору, смаку, запаху
Автор порівняв залежність від вина з залежністю від любові. Він заявив, що бути залежним від того, кого любиш — це фантастичне явище.
Після захопливих історій Ігор Померанцев перейшов до читання своїх творів. Спершу він прочитав есей про столові вина.
А після гучних оплесків автор звернувся до залу з бажанням отримати запитання чи коментарі.
Тоді одна жінка сказала:
— Ви ще обіцяли прочитати один вірш. Будь ласка, прочитайте!
Автор жартівливо відповів:
— Знаєте, п'янички багато чого обіцяють, але не завжди здержують своїх слів.
Та шанувальниця не розгубилась і заявила:
— Що бажає жінка — то закон. А особливо, якщо вона під вином!
Тому в поета не залишилось інших варіантів, як зачитати один зі своїх віршів. На завершення автор подякував усім відвідувачам за теплу зустріч і під гучні оплески попрощався.
Автор - Капко Марта
Світлини - Фотоагентство LUFA