Презентація книги Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх»
21 вересня в готелі «Rius» Катерина Бабкіна презентувала свою нову книгу «Мій дід танцював краще за всіх». Це серія оповідань, що складаються в єдину історію. Книга розповідає про п’ять сімей, діти з яких познайомились в школі першого вересня 1991 року, коли Україна лише здобула свою незалежність, і залишились друзями на все життя.
Катерина Бабкіна — усміхнена та надзвичайно позитивна людина, яка випромінює хорошу енергетику. Саме тому презентація пройшла у сімейній, теплій атмосфері. Авторка сиділа на столі, говорила без мікрофона, часто жартувала, що дозволило їй бути ближчою до людей.
Важливим моментом події була присутність сурдоперекладача — пані Наталі. Це дозволило кожному долучитись до презентації книги й зрозуміти автора. Особливо зворушливим був момент, коли на завершення події Катерина запропонувала беззвучно «поплескати» мовою жестів.
Як заявила Катерина Бабкіна на початку презентації своєї книги, «Мій дід танцював краще за всіх» — це література свідчень.
Авторка поділилась історією своєї сім’ї, яка власне і спонукала її написати цю книгу. Як виявилось, у Катерини дуже дивна і дуже різноманітна сімейна історія. В її родині були й польські шляхтичі, і українські селяни та пани, і представники інших національностей.
Письменниця розповіла історію про свою бабусю, а також сатирично покритикувала двоюрідну бабцю з Москви, яка переписала надзвичайно цікаву історію життя родички на проросійський манір. Саме в той момент, коли Катерина прочитала цю роботу, вона захопилась дослідженням свого родоводу.
У книзі авторка спробувала дізнатись, що ми принесли з собою від сім’ї, що означає цей родинний зв'язок і родинна любов, яка нас формує.
«Це не автобіографічна книжка, але всі образи були взяті з реальних історій різних особистостей. Як не прикро говорити, але всі ці речі дійсно відбувались з людьми».
За словами Катерини, книжка близька кожному, бо в ній описано багато такого, що було у нас і у наших життях. Це загублені й віднайдені члени сім'ї, зміна прізвищ, це дівчина, яка виросла без батьків, дитина, яка зростала у повноцінній сім’ї, але з часом зреклася її, молода жінка, яка виросла у єврейській родині. Також у книзі є історії про Голодомор та показ Другої світової війни з різних сторін.
Після короткого опису книги «Мій дід танцював краще за всіх», Катерина зачитала фрагмент з неї. З читанням автором своєї книги не зрівняється ніщо: ці емоції, ці інтонації, ця міміка — саме це і можна назвати мистецтвом.
Згодом письменниця запропонувала перейти до запитань залу. І коли її спитали, чи має вона дітей, авторка розповіла кумедну розмову, яка відбулась на одній з презентацій:
— Скажіть, будь ласка, а як ви пишете книжки для дітей, якщо у вас їх немає?
— Скажіть, будь ласка, а у вас є діти?
— Є, навіть двоє!
— То як тоді ви можете не писати книжки для дітей, якщо вони у вас є?
Після цього Катерина запропонувала провести автограф-сесію. Тому презентація закінчилась теплими обіймами, яскравими посмішками, приємними словами та спільними фото. А дехто з шанувальників символічно подарував письменниці її улюблені білі жоржини.
Текст — Капко Марта
Світлини — Фотоагентство LUFA