Як у бур’яні безумства можуть прорости квіти
16 вересня відбулася філософська дискусія на тему людського шаленства у сфері літературі, філософії та релігії за мотивами книги Тараса Лютого «Корабель шаленців». У заході взяв участь сам автор книги.
На початку дискусії письменник висловив своє ставлення до найвідомішого твору М. Фуко «Історія безумства», яка так само стосується теми шаленства: «Це своєрідна спроба виправдати феномени, які існують у різних європейських суспільствах. Це стосується не лише феномену шаленства, а також жебрацтва або ж нетрадиційної орієнтації. Це книга про способи виключення того, що не вписується у рамки нормативності».
За словами Тараса, його головною метою було знайти вкраплення креативності у безумстві: «Мене цікавлять творчі порухи у межах шаленства». Письменника турбує той факт, що до безумців не ставляться, як до людей. «Навіть якщо людина шалена, вона все одно людина». Адже що дозволяє таким людям як Ніцше, попри тягар безумства бути творцям?
« «Don’t worry be crazy» - це центральне гасло сучасності. «Трансформація розуму породила ідеології ще на кінці 19 століття. Слотердайк каже, що у сучасності ми можемо спостерігати експлуатацію шаленства, експлуатацію ідеалогії. Мораль така – якщо ти підкоряєшся ідеології, не виявляй особливого розуму. Тоді будеш щасливим. А люди які обтяжують себе цією розумністю завжди будуть зазнавати поразки. Ідеологія знецінює розум», - Тарас Лютий вважає це найбільшою проблемою нашого часу.
«Шаленство висвітлюють як соціальний елемент, а я би хотів показати його як виняткову здатність» - поділився письменник.
«Шаленство – руйнівна сила. А розум може оцінити розуміння», - каже Лютий. Письменник вважає, що у шаленстві важливим моментом є вміння вчасно зупинитися, розуміння міри, балансування на межі.
Шаленство проявляється і в людській комунікації: «Мова не є універсальним засобом. Вона не може охопити геть усе».
Арістотелю належить така фраза: «Найвеличніші речі, які ми бачимо у своєму житті були створені схиблинеми». Тарас розповів про трагізм задумливості людини та вселенський масштаб меланхолії. «Зараз ми живемо у безумстві світу. У сучасному безумстві немає цього позитивного зернятка» - говорить Лютий. Отож, письменник закликає усіх ростити квіти креативності у своєму шаленстві.
Цаценко Євгенія