Чому французи читають графічні романи: про «Пхеньян», Північну Корею та статус коміксів у французькому суспільстві. Інтерв’ю з Гі Делілем

Чому французи читають графічні романи: про «Пхеньян», Північну Корею та статус коміксів у французькому суспільстві. Інтерв’ю з Гі Делілем

У межах 27 BookForum відбулася зустріч з канадським мультиплікатором і аніматором Гі Делілем, автором світового бестселеру «Пхеньян. Подорож Північною Кореєю», який став першим твором автора, перекладеним українською мовою. 

«Пхеньян», уже другий документальний мальопис Гі Деліля, в якому від ділиться враженнями від робочої поїздки до Північної Кореї. За словами автора, написання роману не було самоціллю подорожі: «Це більше схоже на таку собі велику листівку, яку я міг би надіслати своїй родині, щоб пояснити, що я пережив, аніж на документальний репортаж про країну».

Події графічного роману відбуваються у 2001 році, а сам мальопис було вперше опубліковано у 2004. На запитання про те, чи змінював він свою історію, Гі Деліль відповідає: «Я працюю в такий спосіб, що мої оповіді є ніби фотографією одного моменту та людей, з якими я знайомлюсь в цей момент. Якби я повернувся сьогодні у Китай чи у Північну Корею, я впевнений, що мій досвід був би зовсім інший в плані спілкування… Напевно, це було б інакше. Але не тому, що змінилася країна, це було б інакше, бо я зустрів би інших людей і був би в інший ситуації».

Окрім Північної Кореї, у Гі Деліля є комікси про Китай та Єрусалим. З народженням дітей у нього зникла можливість здійснювати масштабні подорожі, а з ними - і можливість написання нових документальних мальописів. Але не дарма кажуть, що коли одні двері зачиняються, то відчиняються інші. Так само відбулося і з Гі Делілем: з народженням донечок він почав робити гумористичні замальовки на тему батьківства та публікувати їх у власному блозі. Неочікувано вони здобули популярність серед інших татусів і згодом видавництво запропонувало Гі Делілю написати роман на цю тематику. Таким чином, періодичні пости в блозі переросли в чотирьохтомний графічний роман. Залишається сподіватися, що одного дня його зможуть прочитати і українські читачі.

Також письменник поділився тим, що працює над новим коміксом, вихід якого заплановано на січень наступного року. Той роман також є автобіографічним та розповідає про юнацькі роки Деліля. Події відбуваються протягом трьох літ і між ними щоразу минає рік. «Це спогади. Назва буде «Хроніки юності» - і це ніби продовжує історію моїх подорожей», - зазначає автор.

Якщо ж говорити про становище коміксів та графічних романів у Франції, ми можемо відчути значну різницю, якщо порівнювати з Україною. У Франції за один рік публікується близько 5000 мальописів. Мабуть, це завдяки тому, що за останні 15-20 років і графічний роман, і традиційні жанри коміксів посіли важливе місце у французькій літературі. 

Зокрема, у Франції графічні романи мають місце серед шкільної літератури. До таких творів входить і «Пхеньян» Гі Деліля, а також «Персеполіс» Маржан Сатрапі. Обидві книги вийшли українською у видавництві «Видавництво».

Гі Деліль зазначає, що з часів виходу «Пхеньяну» у Франції відбувся органічний процес розвитку сфери коміксів. Візьмемо за приклад творчість самого Деліля: з кожним новим мальописом кількість поціновувачів автора зростала. Якщо у 2004 його читало лише вузьке коло зацікавлених читачів та журналістів, то у 2011 мальопис «Єрусалим. Хроніки святого міста» опинився у десятці бестселерів року.

На завершення, перекладачка «Пхеньяну» Оксана Макарова запросила автора до України, на що він радо відгукнувся, адже вже давно хоче побачити Україну на власні очі. Залишається сподіватися, що як тільки пандемія мине і ми забудемо про карантин, у нас знову буде змога послухати Гі Деліля на BookForum, але цього разу наживо у Львові.

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка: Анастасія Слідзьона