Як відрізняється сприйняття перекладу у Львові, Сулейманії, Рейк’явіку та Барселоні
У межах 27 BookForum та спецпроєкту офісу Львів - місто літератури ЮНЕСКО відбулася дискусія «Мовна дифузія. Про переклад у Містах Літератури». Учасниками були Анна Хрякова (представниця офісу), Карлота Гурт Даві (каталонська перекладачка та письменниця), Шамал Хусейн (перекладач та представник офісу в Сулейманії), Маґнеа Маттіасдоттір (ісландська письменниця, поетеса та перекладачка), Шін Мухамед (перекладачка).
У сучасному світі ми часто не задумуємося про роль перекладів у нашому житті та їх вплив на суспільство, проте в Містах Літератури переклад є засобом співпраці та творення літератури. Шамал Хусейн розповідає: «Однією з форм наших співпраць з іншими Містами Літератури стала участь в укладанні антології, присвяченої Covid-19, разом з 23-ма Містами Літератури». Перекладач розповідає, що даний проєкт об’єднав чимало націй у цей непростий час.
Також на меті Міст Літератури є привернення уваги читачів до процесу перекладу. До прикладу, в Барселоні цього року планують організувати книжкові клуби при бібліотеках, куди перекладачі будуть приходити презентувати свої переклади. Це дає можливість обговорювати не лише саму книгу, але й процес її перекладу, і таким чином люди можуть зазирнути за лаштунки перекладу та більше дізнатися про процес. Завдяки цьому вони більше цінуватимуть роботу, що стоїть за цим.
Але переклад не лише об’єднує народи та дає можливість дізнатися про інші нації, а також має значний вплив на мову, якою здійснюється переклад. Маґнеа Маттіасдоттір зазначає: «Письмова ісландська існує завдяки перекладам. Ми були б ізольовані від світу, якби не отримували інформацію з інших країн». Адже в таких народів, як ісландський, де кількість носіїв національної мови налічує приблизно 300 000 осіб, перекладна література є центральним елементом літературного процесу. Будь-яку мову потрібно постійно розвивати, додавати нові слова та поняття і багато ісландців усвідомлюють, що це відбувається в першу чергу завдяки перекладу.
Через таку невелику кількість носіїв, якщо в Ісландії хтось знає іноземну мову, то, швидше за все, ця людина є перекладачем. Їх робота є дуже цінною в Ісландії, адже в більшості випадків їх дуже важко знайти. До них ставляться з повагою, як до самостійних авторів. Що, на жаль, не часто зустрінеш в нас.
Іноді переклад рідною мовою може бути особистою позицією перекладача. «Коли я перекладаю літературу, я перекладаю тільки каталонською. Це мова, яку я відчуваю на зовсім іншому рівні. Я можу перекладати ділове спілкування іспанською: насправді, я роблю це щотижня. Але, коли йдеться про переклад емоцій, я перекладаю каталонською - мовою мого дитинства».
Багато людей у світі недооцінюють каталонську, сприймають її радше як діалект, коли, насправді, це мова, якою спілкуються мільйони. Переклад каталонською є дуже важливим, зокрема політично. Каталонська страждає через сусідство з іспанською на одній території: там ніхто не говорить ідеальною іспанською чи каталонською, оскільки мови змішуються. Часто через це виникають лінгвістичні виклики. Наприклад, в побуті всі користуються іспанським сленгом, тож перекласти іноземний сленг каталонською може стати проблемою.
На завершення учасники дискусії поділилися думками про те, як вплинув карантин на перекладацьку сферу та що очікувати по завершенню пандемії. З одного боку, в більшості країн на час карантину призупинився процес книговидання, від чого постраждав ринок і книжкова сфера загалом. Крім того, перекладачі ніби стали ще більш ізольованими в цей непростий час. Проте, з іншого боку, на нас чекає чимало змін на краще, адже пандемія дала нам змогу переосмислити сучасний стан речей. Якщо раніше ми будували міста відносно торговельних зв’язків, то тепер на перший план почали виходити саме люди, їхні емоції та відносини. Після такого непростого періоду однозначно зростатиме потреба в літературі, а отже - збільшиться і попит на переклади. Це неймовірно тішить!
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка: Анастасія Слідзьона